Село Розлуч відоме з 1511 р. У 1743 році віддане душпастирській опіці єзуїтам-місіонерам з Турки, а згодом приєднане до тамтешньої парафії. Від 1902 року в Розлучі існувала громадська каплиця, якій у 1937 році надано статус філіального костелу. Святиня служила німецьким колоністам латинського обряду зі Швабії, що осіли в цих місцевостях у 1780–1790 роках під час Йосифінської колонізації Галичини.
У південній частині Дрогобича, в районі Млинки, збереглася унікальна сакральна споруда міжвоєнного часу, яку сьогодні часто називають каплиця Млинки. Будівлю зведено у 1930-х роках як римо-католицький храм для місцевої громади. Її спорудження стало можливим завдяки фінансовій підтримці нафтопереробної компанії «Галіція», що активно діяла в регіоні.
У селі Добрівляни, що на Стрийщині, розташована справжня перлина сакральної архітектури — дерев’яна церква Воздвиження Чесного Хреста. Ця старовинна святиня є пам’яткою архітектури національного значення (охоронний №514), яка зберегла свій первісний вигляд ще з XVIII століття.
Костел Найсвятішого Серця Ісусового у Стоянові — це одна з найцікавіших неоготичних пам’яток сакральної архітектури на території Львівської області. Автором проєкту став відомий польський архітектор Теодор Мар’ян Тальовський (1857–1910) — випускник і професор Львівської політехніки, представник неоготичного та неороманського стилів. Його творчість залишила помітний слід у містах Західної Галичини.
Костел с. Верхні Гаї — унікальна сакральна споруда, яка вирізняється своєю незвичною архітектурою та цікавою історією. Перші згадки про Верхні Гаї датуються 1409 роком. У 1875 році тут збудували невелику дерев’яну каплицю, яку сучасники описували як «скромну» та «маленьку». На початку ХХ століття громада прагнула створити окрему парафію, а у 1920-х роках розпочали підготовку до спорудження нового храму.
У с. Копичинці Тернопільської області мали можливість відвідати Церкву Воздвиження Чесного Хреста Господнього. Збудована вона у 1630 році фундатором Мартином Лудецьким, є унікальною пам’яткою архітектури національного значення. Разом із дзвіницею вона зберігає дух епохи та є важливою сторінкою духовної історії України.
Під час мандрівки Тернополем ми не планували спеціально відвідувати Домініканський костел. Він відкрився нам несподівано — велична споруда з тесаного каменю, що виростає посеред щільної міської забудови. Цей момент став справжнім відкриттям: архітектурна краса, яка вражає навіть у поспіху. Я встигла зробити кілька фото, хоча часу було обмаль, а місця для гарного ракурсу — ще менше.
На пагорбі над р. Чорна Тиса в Ясінях велично височіє Церква Вознесіння Господнього або Струківська церква, яка є однією з найдосконаліших дерев'яних храмів Гуцудьщини. В червні 2003 року церкву віднесено до списку світової спадщини ЮНЕСКО. Щоб добратись до церкви окрім сходинок на пагорб, потрібно подолати підвісний міст через річку, де відкриваються чудові та неймовірні краєвиди на гірські масиви Чорногора та Свидовець.
Коли старшому синочку виповнився перший рочок, зовсім не хотілось сидіти вдома. Мабуть, саме тому, найбільша кількість туристичних марок було зібрано якраз в цей період. Детальніше про туристичні марки можна почитати в цій статті. Напевно, вже не раз писала, що подорожувати з дітками це чудовий спосіб вивчити все навкруги і познайомитись ближче з дитиною. Дерев'яну церкву в м. Сколе ми відвідали ще в 2013 році разом з нашим 1-річним малюком.
Церкву в с. Кугаїв ми відвідали в 2011 році одночасно з костелом Св. Марії Магдалини в с. Вовків. Казковий, покритий мохом храм, виглядав просто неймовірно та пахло від нього тим стародавнім часом. Дивовижно, що він зберігся в оригінальному вигляді до наших днів.
