Храми України — це не тільки місця молитви, а й важлива частина нашої історії та культурної спадщини. Подорожуючи такими місцями, починаєш краще розуміти, що відбувалося на цій території в той період, коли храм був збудований, перебудований або зруйнований.
Тут ми зібрали храми, які відвідали під час наших подорожей. Ділимося фотографіями, власними враженнями та інформацією про цікаві й маловідомі пам’ятки, які зустрічалися нам у різних регіонах. Серед них — величні історичні споруди та невеликі автентичні храми, давні пам’ятки, що пережили війни й перебудови, а також місця, до яких рідко доходять популярні туристичні маршрути.
Костел Матері Божої Неустанної Помочі - така повна назва цього храму, що зведений на початку XX століття. У 1902-1907 роках у Сороцькому за кошти місцевих землевласників Міхала-Віктора Баворовського та його дружини Марії Северини Дунін-Борковської було збудовано костел. Храм зведений в неоготичному стилі за проектом відомого львівського архітектора Міхала Ковальчука.
Єврейське життя містечка Буданів було досить активним. У XIX столітті тут діяло сім молитовних будинків. Серед них були невелика синагога кравців, бейт-мідраш — місце для вивчення Тори, а також клойзи — невеликі молитовні будинки хасидських громад із Чорткова, Гусятина, Копичинців та ін. На початку ХХ століття єврейська громада Буданова налічувала близько 1600 осіб. Водночас громада була однією з найбідніших у навколишній місцевості.
Костел у Кобиловолоках збудували та освятили у 1891 році з ініціативи місцевого священника о. Міхала Ліци. Тоді ж поруч спорудили плебанію. Спочатку Кобиловолоки були експозитурою парафії в Янові Теребовлянському. У 1902 році костел консекрував архієпископ Йосиф Більчевський, а від 1908 року Кобиловолоки вже самостійно фігурували у схематизмах Львівської архідієцезії. У 1925 році місцева експозитура отримала статус окремої парафії.
Римо-католики Самолусківців належали до парафії Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії у сусідніх Личківцях і становили досить численну громаду. У середині ХІХ століття їх було понад 360, наприкінці століття — близько 460, а перед Першою світовою війною — вже 579 осіб.
Попередником сучасного храму був дерев’яний костел, збудований на початку XVIII століття. Після численних перебудов він простояв майже два століття, але у 1917 році був спалений російськими військами. Разом із костелом були знищені дзвіниця, парафіяльний будинок та господарські споруди. Вірянам вдалося врятувати частину майна, а до вцілілої мурованої каплиці вони добудували тимчасову дерев’яну, якою користувалися кілька років.
Римо-католицька святиня в Личківцях уперше згадується львівським єпископом Томашем Піравським у 1615 році, а у 1623 році єпископ Ян Порохницький згадує його як «desolata» (з латини, що буквально означає «спустошений», «покинутий», «занедбаний»). У 1718 році костел був дерев'яним, а у 1725 році святиню описано як дерев'яну, з трьома вівтарями, не освячену.
За легендами, Підгорянський монастир біля Теребовлі заснували ще у XII ст., однак перша писемна згадка датується лише 1650 роком. Вважається, що до початку XVIII століття монастир був дерев'яним, а лише тоді був перебудований з каменю, однак підтверджень цьому немає.
Будівництво костелу у Бринцях-Загірних розпочалося у 1903 році. Його збудували замість старої каплиці за кошти місцевих жителів, мешканців сусідніх сіл, духовенства. Землю для храму, будинку священника і цвинтаря подарував власник села Станіслав Звольський. Згодом храм доповнили вівтарями та іншим церковним майном.
Мурована філіальна каплиця в Козівці була збудована в 1914 року коштом вірян та за фінансової підтримки родини Созанських. І це не дивно, адже на той час чисельність місцевої римо-католицької громади наближалася до чотирьох сотень вірян.
Церква Успіння Пресвятої Богородиці (Чортків) є зразком подільської школи народної дерев'яної архітектури та є найстаршою на Поділлі. Успенська церква та дзвіниця є пам'ятками архітектури національного значення. Будівництво почали у 1581 році ремісники міського братства, а закінчили - 1584 р. Перебудована у 1635 році, оскільки була зруйнована турецько-татарськими набігами. Церква та її дзвіниця були занедбані за часів радянської влади.
