Храми

Печерний храм Святого Онуфрія у с. Рукомиш

Опубліковано користувачем Leptusa
Рукомиський печерний храм Святого Онуфрія — сакральна пам'ятка Тернопільщини та одна із найдавніших осередків чернецтва краю. Комплекс розташований у товщі травертинової скелі на правому березі річки Стрипи, поруч із сучасною церквою Святого Онуфрія.
 

Костел Святого Імені Матері Божої с. Гнильче

Опубліковано користувачем UANomad

Історія римо-католицької святині у Гнильчому розпочалася з невеликої каплиці, час появи якої достеменно невідомий. Задум створити в селі окрему парафію виник ще 1862 року, а 1 жовтня 1865 року о. Якуб Кершка заклав наріжний камінь майбутнього костелу. До кінця року спорудили фундаменти, однак через фінансові та адміністративні труднощі подальші роботи розтягнулися на два десятиліття. Лише у 1886 році храм був зведений настільки, що в ньому уже могли відбуватися богослужіння.

Церква Воскресіння Христового у с. Деренівка

Опубліковано користувачем Leptusa

Церква Воскресіння Христового (с. Деренівка, Тернопільська обл.) зведена у 1715 році, попередня була збудована на цьому ж місці ще в 1672 року.

Костел Матері Божої Цариці Польщі с. Задвір'я

Опубліковано користувачем UANomad

Костел Матері Божої Цариці Польщі у Задвір’ї збудували у 1907–1908 роках за проєктом відомого львівського архітектора Тадеуша Обмінського на замовлення львівського архієпископа Йосифа Більчевського. Будівництво профінансував місцевий землевласник Іполит Богдан за участі парафіян.

Церква святого Онуфрія та монастир с. Лаврів

Опубліковано користувачем Leptusa
Лаврівський монастир (Святоонуфріївський монастир або монастир святого Онуфрія) — давній василіянський чоловічий монастир, розташований у селі Лаврів на Львівщині. Обитель, що належить до Української греко-католицької церкви, була заснована в середині XIII століття та присвячена святому Онуфрію.

Костел св. Архангела Михаїла с. Вовчухи

Опубліковано користувачем UANomad

Наприкінці XIX століття Вовчухи мали численну римо-католицьку громаду — понад 600 вірян. Через погану дорогу до парафіяльного костелу в Родатичах у селі вирішили збудувати власну каплицю. У 1896 році родатицький парох отець Антоній Сильвестер придбав для цього земельну ділянку в Міхала та Анни Сіваків.

Каплиця Матері Божої Святого Скапулярію с. Ільник

Опубліковано користувачем UANomad

У 1932 році з ініціативи турківського настоятеля отця Ігнатія Кулаковського було створено комітет, що мав опікуватися спорудженням у селі власної святині. Того ж року освятили фундамент майбутнього храму. Будівництво просувалося досить швидко, і вже наприкінці 1933 року каплиця у Ільнику була в основному завершена. Кошти на її спорудження надходили, зокрема, від товариства «Bonus Pastor» та інших благодійників. Урочисте освячення новозбудованої святині відбулося 16 липня 1934 року.

Церква Собору Пресвятої Богородиці с. Матків

Опубліковано користувачем Leptusa

На початку XVIII століття на цьому місці стояла церква Втечі до Єгипту Пресвятої Богородиці. Проте до 1831 року вона занепала, і вже через кілька років, у 1838-му, майстри Іван Мельникович та Василь Іванович звели новий дерев'яний храм у традиціях бойківської архітектури. Цікаво, що основною робочою силою під час будівництва храму були жінки, адже більшість чоловіків із села в той час мобілізували до війська Австро-Угорщини.

Костел Святого Яна з Дуклі с. Вербовець

Опубліковано користувачем UANomad

Історія будівництва костелу Святого Яна з Дуклі була непростою. Перші роботи розпочали ще у 1884 році, однак через нестачу коштів їх довелося зупинити. Лише через кілька років будівництво вдалося відновити завдяки підтримці місцевих землевласників і селян. Значну роль у цьому відіграв Ян Громницький, який виконував заповіт свого родича Юзефа Громницького, що заповів свої кошти на спорудження храму.

Дерев'яна церква Івана Богослова у с. Довге (Тернопільскька обл.)

Опубліковано користувачем Leptusa

Дерев'яна церква святого апостола Івана Богослова в селі Довге (Тернопільська обл.) — це унікальна дерев'яна сакральна споруда, зведена у 1704 році. Храм стоїть на пагорбі в центрі села, належить до греко-католицької парафії та є чинною пам'яткою архітектури. У 1704—1946 роках храм разом із парафією належав до УГКЦ, а після 1946 року громада перейшла під юрисдикцію РПЦ, сам храм у 1961 році було закрито.