Костел Святих Миколая та Анни у місті Бібрка (Перемишлянський район, Львівська область) є визначною оборонною святинею XVII століття. Будівля поєднує сакральну функцію з елементами укріплень, характерними для тогочасної архітектури. Пам’ятка внесена до Державного реєстру нерухомих пам’яток України національного значення під номером 461/0.
Парафія у Бібрці існує з 1469 року. Місто знаходилося на перехресті шляхів різних армій: козаків, татар, турків, більшовиків і поляків. Місто спалювали регулярно, мешканців тричі звільняли від податків. У 1623 році татари під час чергового нападу спалили тодішній костел і забрали двох священників у полон. Тоді вирішили звести новий мурований костел, який мав бути не лише прикрасою, а й фортецею. Він мав великий центральний зал із півкруглим вівтарем. Вікна розташовані настільки високо, що через них неможливо залізти. Вздовж стін йшли балкони, звідки можна було стріляти. Реконструкцію завершили у 1771 році.
На початку ХХ століття громада вирішила розширити будівлю, адже вона була замалою для всього населення міста. Розпочали перебудову, але через Першу світову війну її зупинили. Реконструкцію костелу Святого Миколая та Анни у Бібрці завершили аж у 1922 році — став майже удвічі довшим. Але лише за два десятиліття радянська влада після окупації закрила костел і призначила його шкільним спортзалом. Після відновлення незалежності його повернули громаді та поступово відновлювали.
