Римо-католицька святиня в Личківцях уперше згадується львівським єпископом Томашем Піравським у 1615 році, а у 1623 році єпископ Ян Порохницький згадує його як «desolata» (з латини, що буквально означає «спустошений», «покинутий», «занедбаний»). У 1718 році костел був дерев'яним, а у 1725 році святиню описано як дерев'яну, з трьома вівтарями, не освячену.

За легендами, Підгорянський монастир біля Теребовлі заснували ще у XII ст., однак перша писемна згадка датується лише 1650 роком. Вважається, що до початку XVIII століття монастир був дерев'яним, а лише тоді був перебудований з каменю, однак підтверджень цьому немає. 

Будівництво костелу у Бринцях-Загірних розпочалося у 1903 році. Його збудували замість старої каплиці за кошти місцевих жителів, мешканців сусідніх сіл, духовенства. Землю для храму, будинку священника і цвинтаря подарував власник села Станіслав Звольський. Згодом храм доповнили вівтарями та іншим церковним майном.

Перший замок у Червоногороді збудували ще руські князі, однак у 1241 році його знищили монголо-татари. Приблизно у XIV столітті укріплення перейшло до князів Коріатовичів, які звели новий дерев'яний замок, проте вже у 1538 році його знову спалили татари та волохи.

Церква Успіння Пресвятої Богородиці (Чортків) є зразком подільської школи народної дерев'яної архітектури та є найстаршою на Поділлі. Успенська церква та дзвіниця є пам'ятками архітектури національного значення. Будівництво почали у 1581 році ремісники міського братства, а закінчили - 1584 р. Перебудована у 1635 році, оскільки була зруйнована турецько-татарськими набігами. Церква та її дзвіниця були занедбані за часів радянської влади.

Оборонна Михайлівська церква (також Вознесіння Господнього, Святого Миколая) — пам’ятка архітектури національного значення в селі Чесники біля Рогатина. Церква знаходиться на околиці села, до неї досить важко добратись і немає місця для паркування. Проте варто її відвідати, адже споруда є зразком малого мурованого храму фортифікаційного типу з сірого вапняку. У часи татарських набігів часто будували храми, котрі також служили оборонною спорудою.

Лешнів (наголос на другий склад) — село на Бродівщині, перша згадка про яке датується 1471 роком. Проте в давнину Лешнім був містом, а 1627 року отримав магдебурзьке право. У той час Лешнів став важливим торговим осередком із ярмарками, а його міські укріплення забезпечували захист не лише мешканцям містечка, а й слугували додатковим захистом з півночі для Бродів.