Історія Чортківського замку розпочалася наприкінці XVI — на початку XVII століття, коли тодішній власник міста Єжи Чартковський звів дерев'яні укріплення для захисту від нападів татар і волохів.

У 1597 році Чортків перейшов у володіння Станіслава Ґольського. Він перебудував дерев'яну фортецю на кам'яну, а в 1610 році здійснив її масштабну реконструкцію. П'ятикутний замок із наріжними вежами та потужними мурами з пісковику доповнили ренесансним палацом з аркадними галереями.

Долинське озеро — це штучна водойма у м. Долина, площею близько 25 га, середня глибина — 2,5 м, запаси води в озері близько 600000 м куб. Історія озера в Долині сягає щонайменше кінця XVI століття, про що свідчать тогочасні письмові документи. Зокрема, у 1597 році долинський староста Станіслав Красіцький надав дозвіл на спорудження млина на річці Турянці, води якої ще донедавна наповнювали водойму.

18 серпня 1649 року, після битви під Зборовом, що тривала 15–16 серпня й завершилася значною перевагою козацького війська, гетьман Богдан Хмельницький був змушений укласти угоду з польським королем Яном II Казимиром. Попри сприятливий для козаків перебіг бойових дій, досягнутий Зборівський договір не виправдав усіх сподівань гетьмана та виявився не таким вигідним, як можна було очікувати після військового успіху. «Козацька могила» розташована в Тернопільській обл.

Мурована церква Покрови Пресвятої Богородиці, зведена у 1806 році. Храм вирізняється архітектурою пізнього українського бароко. Споруда була частиною оборонної системи містечка, до якої також належали замок, костел та синагога. Захисну функцію храму підсилювала висока кам’яна огорожа з масивними воротами. Оборонне призначення мала й вежа-дзвіниця, винесена до кута церковного комплексу: на значній висоті в її стінах облаштували вікна-бійниці.

Перший дерев’яний замок на Замковій горі в Галичі збудували у XVI столітті, після того як Галичина увійшла до складу Польського королівства. Фортецю звели для захисту міста, розташованого поблизу річки Дністер. У 1436 році замок став адміністративним центром Галицького староства. У ньому розміщувалися адміністрація, суд і військовий гарнізон. У XV–XVI століттях замок пережив кілька десятків облог.

Будівництво костелу розпочалося близько 1907 року. Земельну ділянку під храм пожертвував місцевий господар Міхал Куштра, який разом із дружиною Марією долучився до фінансування робіт. Значну частину будівельних робіт виконували самі мешканці села. У лютому 1908 року церковна влада виділила на спорудження святині 3545 австрійських крон. Попри фінансові труднощі, костел освятили 8 листопада 1908 року. У 1910–1912 роках його облаштували тимчасовим вівтарем, амвоном і дзвіницею.

Дерев'яна церква святої Параскеви в с. Зелений Гай (до 1950 року - Жежава) Тернопільської області збудована у 1784 році. Існує легенда, що церкву до села принесли води Дністра під час повені у 1780 році. До 1910 року дахи та стіни храму вкриті ґонтом, а "за Польщі" замінили бляхою. Після II світової війни дерев'яна церква святої Параскеви була зачинена. У 1980-х рр. церква підпорядковувалась рПЦ, а у 1990 - УГКЦ.