Млиниська — село за 20 км на південний схід від Теребовлі. Воно було частиною Янівського маєтку, який у різний час належав родинам Богушів, Скарбків, Баворовських, Лосів і Дунін-Борковських. У селі також знаходився пізньокласицистичний палац.

Першу дерев'яну каплицю звели у 1877 році з ініціативи графині Пауліни Лосьової в панському парку. У 1912 році її замінила мурована каплиця, що збереглася донині.

Гінкго Ігнатія Бруницького — одне з найцінніших та найвідоміших дерев Тернопільщини. Воно росте у старовинному парку біля палацу Бруницьких у Заліщиках і має статус ботанічної пам'ятки природи місцевого значення. Це дерево є не лише рідкісним представником давньої флори, а й важливою складовою історичного ландшафту Заліщицького парку, який входить до складу Національного природного парку «Дністровський каньйон».

Історія римо-католицької святині у Гнильчому розпочалася з невеликої каплиці, час появи якої достеменно невідомий. Задум створити в селі окрему парафію виник ще 1862 року, а 1 жовтня 1865 року о. Якуб Кершка заклав наріжний камінь майбутнього костелу. До кінця року спорудили фундаменти, однак через фінансові та адміністративні труднощі подальші роботи розтягнулися на два десятиліття. Лише у 1886 році храм був зведений настільки, що в ньому уже могли відбуватися богослужіння.

Церква Воскресіння Христового (с. Деренівка, Тернопільська обл.) зведена у 1715 році, попередня була збудована на цьому ж місці ще в 1672 року.

Костел Матері Божої Цариці Польщі у Задвір’ї збудували у 1907–1908 роках за проєктом відомого львівського архітектора Тадеуша Обмінського на замовлення львівського архієпископа Йосифа Більчевського. Будівництво профінансував місцевий землевласник Іполит Богдан за участі парафіян.

Наприкінці XIX століття Вовчухи мали численну римо-католицьку громаду — понад 600 вірян. Через погану дорогу до парафіяльного костелу в Родатичах у селі вирішили збудувати власну каплицю. У 1896 році родатицький парох отець Антоній Сильвестер придбав для цього земельну ділянку в Міхала та Анни Сіваків.