Transfăgărășan - любов на все життя...
Краще, ніж гори, можуть бути тільки засніжені гори...
Море, не нудьгуй, я скоро приїду!
Станіслав Скарбек (1780–1848) — відомий галицький меценат, граф і землевласник з давнього роду Скарбеків гербу Абданк. Народився 20 листопада 1780 року в селі Обертин, нині Івано-Франківська область. Свої статки та вплив він послідовно спрямовував на розвиток освіти, культури та соціального захисту на Галичині.
Манявський водоспад ми відвідали під час далекої мандрівки у 2015 році. Разом із ним вдалося побачити ще два мальовничі водоспади – Бухтівецький та Краплинка. Дорога до Манявського водоспаду пролягала серпантином із захопливими краєвидами, що робило підйом особливо атмосферним. Це один із найвражаючих водоспадів, які мені доводилося бачити.
Стоячи на перехресті п'яти доріг, костел Небовзяття Пресвятої Богородиці ніби зустрічає усіх, хто в’їжджає до Жулина: з північного-сходу — подорожніх зі Стрия, з півдня та заходу — тих, хто прямує з навколишніх сіл. Костел виконаний у стилі пізнього бароко: його фасад простий, зі стриманими пілястрами та фронтоном прикрашеним чотирма вазами. Святиня зведена у 1797–1802 роках за кошти шляхтича Франциска Млоцького.
Хоча Трускавець зовсім поруч, ми завжди були тут лише проїздом. Цього разу вирішили зупинитися й відвідати музей історії Трускавця, розташований у будівлі, що є пам'яткою архітектури — віллі «Саріуш» (1901 р.). Прогулюючись містом, ми знайшли чимало історичних вілл, розкиданих по різних районах. Кожна з них має свій характер, стиль і епоху.
Очевидно, що костел святого Миколая — найпомітніша й найвеличніша споруда Старого Самбора, невеликого містечка на заході України. Храм вражає монументальністю та тим, що зберігся майже у первісному вигляді — саме таким, яким його створив Максиміліан Яблонський, видатний архітектор з Перемишля, випускник Львівської політехніки.
Скансен «Старе Село» у Колочаві — це унікальний музей просто неба, який ми відвідували вже тричі. Неможливо побувати в Колочаві і не зайти до цього атмосферного місця, що розташоване на мальовничому березі річки Теребля.
Ми зовсім не планували відвідувати солеварню у Стебнику. Просто проїжджали поруч, коли нашу увагу привернула масивна будівля з годинниковою вежею. Навіть у занедбаному стані ця солеварня, яка до речі зветься Саліна виглядає настільки незвично, що ми вирішили зупинитися й оглянути її ближче.
Реабілітаційний центр бурого ведмедя на Синевирі ми відвідали вже двічі. Це місце справді вражає — умови для тварин створені максимально наближеними до природних, адже ведмеді живуть просто в лісі. Територія площею 12 гектарів обгороджена металевою сіткою та системою електричного захисту. Окрім того, ведеться відеоспостереження.
Костел Всіх Святих у селі Стрілковичі (Львівська область, Самбірський район) — одна з історичних сакральних пам’яток регіону. Він цікавий як туристичний об’єкт, що поєднує архітектуру, релігійну історію та культурну спадщину.
Екопарк «Долина Вовків» — це парк для тварин, розташований поблизу села Синевирська Поляна, всього за 3 км, неподалік траси. Його назва походить від перших мешканців — маленьких вовченят, вилучених у браконьєрів, котрі вбили вовчицю. Сьогодні парк став домівкою для десятків видів тварин, які постраждали від жорстокого поводження, вилучені з неволі чи хворі.
Створити свій блог хотілося вже давно, але якось не вдавалось розпочати цю справу, так як завжди шукала (і напевно досі шукаю) в собі щось особливе, що можна було б показати “на люди”. Поштовхом для створення блогу про мандри Україною і не тільки стали архіви фотографій від яких тріщать по швах не тільки жорсткі, а й віртуальні диски, тому час настав.
Найбільше люблю подорожі, тому з 2013 року ми з чоловіком вирішили колекціонувати туристичні марки. Це такі круглі дерев'яшечки з випаленим на них малюнком, котрі продаються у цікавих та визначних місцях та допомагають гарно організувати подорожі Україною. Також обожнюю фотографувати, колись дуже давно була можливість прийняти участь у декількох виставках. Фотографією захоплююсь і зараз, адже завдяки цьому можна зібрати чудову колекцію світлин про мандри Україною.
Не уявляю своє життя без гір, особливо захоплюють подорожі Карпатами, мабуть, саме тому 4 роки з чоловіком жили в Передкарпатті, до тих пір, поки наше старше чадо не пішло в школу. В горах обожнюю все, починаючи від рослинного та тваринного світу та закінчуючи їх могутністю, величчю, висотою та цікавезною геологічною історією. Останнім часом почала вчитися малювати та дуже надіюсь, що колись зможу зобразити на полотні власні мандри Україною та Європою.
