У роки Першої світової війни Галичина стала місцем боїв не лише для австро-угорських, російських та українських військових частин — улітку 1916 року сюди прибули й турецькі солдати, союзники Австро-Угорщини у війні проти Російської імперії. Від серпня 1916-го до серпня 1917 року на Галицькому фронті діяв близько 40-тисячний османський корпус під командуванням генерала Севата Чобанлі, частини якого зайняли позиції вздовж Золотої Липи на південний захід від Бережан. Цікаво, що неподалік Бережан поруч з турецькими воїнами воювали Українські січові стрільці, які також тримали оборону на цій ділянці фронту. Усього в околицях Бережан збереглося щонайменше шість турецьких військових поховань — у Лопушні, Верхній Липиці, Пукові, Гутиську, Мечищеві та Підвисокому. Існували також турецькі поховання Рогатині, Стрию, та на Личаківському кладовищі міста Львова. Самих турецьких солдатів в османській традиції називали аскерами — від турецького asker, «військовий, солдат».
Сьогодні про присутність османських військ у цьому краї нагадує турецьке військове кладовище в Лопушні. На ньому поховано близько двох сотень турецьких вояків, які загинули на Галицькому фронті в 1916–1917 роках. У травні 2016 року тут урочисто відкрили оновлений меморіал. Меморіал має цікаву каскадну композицію. У його верхній частині зберігся старий обеліск, встановлений ще понад століття тому, а на початку - сучасний, на якому виквикарбувано напис: «Пам'яті турецьких солдатів, які полягли в Першу світову війну на Галицькому фронті в 1916–1917 роках. Спокій їхнім душам!»
