Храми

Каплиця-склеп монахинь у парку монастиря с. Язловець

Опубліковано користувачем UANomad

Язловець відомий насамперед своїм замком, палацом та монастирем сестер Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії, який у XIX столітті заснувала блаженна Марцеліна Даровська. Саме її діяльність перетворила містечко на важливий духовний та освітній центр.

Недобудований костел без титулу с. Чайковичі

Опубліковано користувачем UANomad

У селі Чайковичі неподалік Рудок збереглася цікава, але маловідома сакральна споруда — недобудований римо-католицький костел. Село відоме ще з XIV століття, а наприкінці XIX століття тут діяла дерев’яна каплиця, збудована коштом Юзефа Бялоскурського.

Церква Успіння Пресвятої Богородиці с. Крилос

Опубліковано користувачем UANomad

Крилос — одне з найважливіших місць давнього Галича, столиці Галицько-Волинського князівства. Саме тут у XII столітті височів Успенський собор, головний храм княжого міста, де, за переказами, був похований Ярослав Осмомисл. Собор звели у 1157 році, однак після монгольської навали 1241 року святиня була зруйнована та поступово перетворилася на руїни.

Костел Святої Родини у селі Погірці

Опубліковано користувачем UANomad

Село Погірці над Дністром уперше згадується в історичних джерелах ще 1357 року. Про існування місцевої каплиці відомо ще з 1600 року. Подальша доля тієї святині невідома. Наприкінці XIX століття, у 1896 році, в селі збудували муровану каплицю Святої Родини. Храм був доволі скромним, але водночас виразним у своїй простоті. Це була мурована споруда прямокутної форми. Усередині, ймовірно, був один великий заловий простір.

Церква Успіння Пресвятої Богородиці м. Глиняни

Опубліковано користувачем UANomad

Церква Успіння Пресвятої Богородиці у Глинянах — одна з найстаріших дерев’яних святинь Галичини та унікальна пам’ятка архітектури національного значення. Її найдавніші частини датують ще кінцем XIV — початком XV століття, хоча сучасного вигляду храм набув у 1749 році. Існує припущення, що під час перебудови майстри використали деревину старої церкви.

Каплиця св. Станіслава с. Старе Село біля Дрогобича

Опубліковано користувачем UANomad

Старе Село — село за кілька кілометрів на північ від Дрогобича, історія якого тісно пов’язана з родиною Тарновських із сусідньої Снятинки. Саме за їхнього володіння наприкінці XIX століття тут з’явилася дерев’яна каплиця, яка стала важливим духовним осередком для місцевих мешканців.

Колишній костел Знайдення Святого Хреста с. Рихтичі

Опубліковано користувачем UANomad

Рихтичі — село, розташоване за 8 км на північний схід від Дрогобича. У XV столітті воно належало родині Коритків, які у 1434 році заснували тут парафіяльний костел. Згодом село перебувало у власності Даниловичів, а з XVIII століття — родини Бєльських, які володіли ним до Другої світової війни. У XVIII столітті в Рихтичах існував також палац Бєльських, від якого нині частково збереглися земляні укріплення, в’їзна брама та офіцина.

Костел і монастир кармелітів у Більшівцях (Санктуарій Матері Божої)

Опубліковано користувачем UANomad

Санктуарій Відвідин Пресвятої Діви Марії в Більшівцях — один із найвизначніших пізньобарокових комплексів на заході України. Заснований у 1624 році Марціном Казановським, він поєднує костел і монастир колишнього кармелітського осередку, розташовані на підвищенні в західній частині селища. Особливу цінність становить унікальний алебастровий головний вівтар, що зберігся всередині храму.

Костел святої Марії Магдалини с. Кукільники

Опубліковано користувачем UANomad

Костел святої Марії Магдалини в Кукільниках — барокова пам’ятка XVIII століття. Храм розташований у Галицькому районі Івано-Франківської області й у минулому відігравав важливу роль у релігійному та адміністративному житті регіону.

Костел Святого Станіслава - Старий Вишнівець

Опубліковано користувачем UANomad

Костел святого Станіслава — пам’ятка сакральної архітектури XVIII століття, розташована в селі Старий Вишнівець Кременецького району Тернопільської області. Храм зведено у 1756–1757 роках у стилі рококо з ініціативи магнатського роду Мнішеків як родинну святиню. Він належав до римо-католицької традиції. Після закриття кармелітського костелу в Новому Вишнівці у 1832 році виконував функції головного парафіяльного храму для римо-католицької громади навколишніх населених пунктів.