У селі Чайковичі неподалік Рудок збереглася цікава, але маловідома сакральна споруда — недобудований римо-католицький костел. Село відоме ще з XIV століття, а наприкінці XIX століття тут діяла дерев’яна каплиця, збудована коштом Юзефа Бялоскурського.
Крилос — одне з найважливіших місць давнього Галича, столиці Галицько-Волинського князівства. Саме тут у XII столітті височів Успенський собор, головний храм княжого міста, де, за переказами, був похований Ярослав Осмомисл. Собор звели у 1157 році, однак після монгольської навали 1241 року святиня була зруйнована та поступово перетворилася на руїни.
Село Погірці над Дністром уперше згадується в історичних джерелах ще 1357 року. Про існування місцевої каплиці відомо ще з 1600 року. Подальша доля тієї святині невідома. Наприкінці XIX століття, у 1896 році, в селі збудували муровану каплицю Святої Родини. Храм був доволі скромним, але водночас виразним у своїй простоті. Це була мурована споруда прямокутної форми. Усередині, ймовірно, був один великий заловий простір.
Церква Успіння Пресвятої Богородиці у Глинянах — одна з найстаріших дерев’яних святинь Галичини та унікальна пам’ятка архітектури національного значення. Її найдавніші частини датують ще кінцем XIV — початком XV століття, хоча сучасного вигляду храм набув у 1749 році. Існує припущення, що під час перебудови майстри використали деревину старої церкви.
Старе Село — село за кілька кілометрів на північ від Дрогобича, історія якого тісно пов’язана з родиною Тарновських із сусідньої Снятинки. Саме за їхнього володіння наприкінці XIX століття тут з’явилася дерев’яна каплиця, яка стала важливим духовним осередком для місцевих мешканців.
Рихтичі — село, розташоване за 8 км на північний схід від Дрогобича. У XV столітті воно належало родині Коритків, які у 1434 році заснували тут парафіяльний костел. Згодом село перебувало у власності Даниловичів, а з XVIII століття — родини Бєльських, які володіли ним до Другої світової війни. У XVIII столітті в Рихтичах існував також палац Бєльських, від якого нині частково збереглися земляні укріплення, в’їзна брама та офіцина.
Санктуарій Відвідин Пресвятої Діви Марії в Більшівцях — один із найвизначніших пізньобарокових комплексів на заході України. Заснований у 1624 році Марціном Казановським, він поєднує костел і монастир колишнього кармелітського осередку, розташовані на підвищенні в західній частині селища. Особливу цінність становить унікальний алебастровий головний вівтар, що зберігся всередині храму.
Костел святої Марії Магдалини в Кукільниках — барокова пам’ятка XVIII століття. Храм розташований у Галицькому районі Івано-Франківської області й у минулому відігравав важливу роль у релігійному та адміністративному житті регіону.
Костел святого Станіслава — пам’ятка сакральної архітектури XVIII століття, розташована в селі Старий Вишнівець Кременецького району Тернопільської області. Храм зведено у 1756–1757 роках у стилі рококо з ініціативи магнатського роду Мнішеків як родинну святиню. Він належав до римо-католицької традиції. Після закриття кармелітського костелу в Новому Вишнівці у 1832 році виконував функції головного парафіяльного храму для римо-католицької громади навколишніх населених пунктів.
Костел Матері Божої Святого Розарію в селі Медуха, що неподалік Галича, є пам’яткою сакральної архітектури та важливим осередком духовного життя краю. Історія місцевої римо-католицької громади сягає XVIII століття, коли Медуха належала до парафії в Кукільниках. Уже в 1794 році існували плани створення тут окремої парафії.
