Костел Матері Божої Святого Розарію в селі Медуха, що неподалік Галича, є пам’яткою сакральної архітектури та важливим осередком духовного життя краю. Історія місцевої римо-католицької громади сягає XVIII століття, коли Медуха належала до парафії в Кукільниках. Уже в 1794 році існували плани створення тут окремої парафії.
У 1870 році в Медусі було освячено муровану каплицю, збудовану коштом місцевої загородової шляхти. Саме вона стала першим постійним місцем богослужінь для місцевих вірян.
Сучасний костел звели у 1912–1913 роках завдяки ініціативі парафіян та за підтримки львівського архієпископа Юзефа Більчевського, який надав цеглу для будівництва. Після завершення робіт стару каплицю розібрали, а матеріали використали для спорудження плебанії та господарських будівель.
У 1918 році в Медусі створили експозитуру, а вже у 1925 році — самостійну парафію в складі Кукількицького деканату. До неї належали також сусідні села Міжигірці, Семиківці та Воронець. Перед Другою світовою війною храм було оновлено: виконано внутрішній розпис, придбано алебастрові кропильниці та хоругви.
Після завершення Другої світової війни більшість парафіян покинули Медуху. У 1945 році костел закрили, а згодом переобладнали під зерносховище. Церковне майно та метричні книги було вивезено й передано до інших парафій.
Сьогодні костел Матері Божої Святого Розарію в Медусі перебуває в занедбаному стані та швидкими темпами руйнується.
На панорамах 360° стан споруди на квітень 2026 року.
