Каплиця або костел у селі Розворяни, почала зводитися в середині 1938 року. Будівництво завершили ще до початку Другої світової війни. Храм не лише збудували, а й устигли оздобити. За деякими джерелами, його освятили на честь Різдва Пресвятої Богородиці.
Католицька парафія в селі Пнікут була заснована ще у 1470 році. До того часу тут існував дерев’яний православний костел, який пізніше переробили на католицький. Протягом XV–XIX століть на цьому місці з’являлися та руйнувалися різні святині, аж поки у 1901 році не було представлено проект нового мурованого костелу.
Під час заснування міста Миколаєва, що на Львівщині, у 1570 році, на місці сучасного костелу збудували невеличку дерев'яну каплицю. У 1607 році, поряд з каплицею, у Миколаєві було почато будівництво нового мурованого храму за кошти родин Мнішхів та Тарлів, під час якого знайшли залишки міських мурів, давні руські монети та великий бердиш. Однак уже у 1620 році церква була знищена під час татарських набігів. У 1630-х роках на цьому місці спорудили новий костел.
Станіслав Скарбек (1780–1848) — відомий галицький меценат, граф і землевласник з давнього роду Скарбеків гербу Абданк. Народився 20 листопада 1780 року в селі Обертин, нині Івано-Франківська область. Свої статки та вплив він послідовно спрямовував на розвиток освіти, культури та соціального захисту на Галичині.
Стоячи на перехресті п'яти доріг, костел Небовзяття Пресвятої Богородиці ніби зустрічає усіх, хто в’їжджає до Жулина: з північного-сходу — подорожніх зі Стрия, з півдня та заходу — тих, хто прямує з навколишніх сіл. Костел виконаний у стилі пізнього бароко: його фасад простий, зі стриманими пілястрами та фронтоном прикрашеним чотирма вазами. Святиня зведена у 1797–1802 роках за кошти шляхтича Франциска Млоцького.
Очевидно, що костел святого Миколая — найпомітніша й найвеличніша споруда Старого Самбора, невеликого містечка на заході України. Храм вражає монументальністю та тим, що зберігся майже у первісному вигляді — саме таким, яким його створив Максиміліан Яблонський, видатний архітектор з Перемишля, випускник Львівської політехніки.
Костел Всіх Святих у селі Стрілковичі (Львівська область, Самбірський район) — одна з історичних сакральних пам’яток регіону. Він цікавий як туристичний об’єкт, що поєднує архітектуру, релігійну історію та культурну спадщину.
Синагога Луцька або Велика хоральна синагога — це унікальна пам’ятка архітектури національного значення, зведена у XVII столітті. Її спорудження стало можливим завдяки привілею польського короля Сигізмунда III, який дозволив луцьким євреям збудувати не лише молитовний дім, а й оборонну споруду для захисту міста. Саме тому Велику синагогу в Луцьку часто називають також «Малим замком».
Під час нашої поїздки до Борислава ми завітали до колишнього костелу святої Барбари, сьогодні — церкви святої Анни. Трохи далі по вулиці наш погляд зупинився на іншому костелі, біля якого на паркані скромно висіла табличка. Саме вона повідомляла, що тут — місце поховання людини, чиє ім’я тісно пов’язане з народженням нафтової промисловості: Йогана (Яна) Зега / Johan (Jan) Zeh.
Дерев’яна церква села Попелі, або Церква Покрови Пресвятої Богородиці, є визначною пам’яткою архітектури XVII століття. Вона розташована на мальовничому березі невеликої річки Котовець у селі Попелі, неподалік міста Борислав на Львівщині. Це тризрубна дерев’яна святиня, яка дійшла до наших днів майже без змін і зберегла свій автентичний вигляд. Храм було збудовано на громадські кошти. Від 1946 року парафія перейшла до Російської Православної Церкви, у 60-х роках церкву зачинено.
