Церква Успіння Пресвятої Богородиці у Глинянах — одна з найстаріших дерев’яних святинь Галичини та унікальна пам’ятка архітектури національного значення. Її найдавніші частини датують ще кінцем XIV — початком XV століття, хоча сучасного вигляду храм набув у 1749 році. Існує припущення, що під час перебудови майстри використали деревину старої церкви.
Старовинний храм дивом пережив масштабну пожежу 1886 року, яка знищила майже все місто Глиняни. Наприкінці XIX століття церкву розширили, а у 1931 році провели реставрацію, замінивши пошкоджені конструкції та баню.
Найбільшу славу святиня отримала у 1930-х роках після незвичайної події — самовідновлення та позолоти запрестольної ікони Розп’яття Ісуса Христа. З 1936 по 1939 рік сюди масово приїжджали паломники, а у спеціальних книгах було зафіксовано понад 3000 випадків зцілення. Існує легенда про цей чудотворний образ. На Святвечір 1936 року діти помітили дивне сяйво у зачиненій церкві. Коли мешканці відкрили храм, то побачили запрестольний образ Розп’яття Ісуса Христа, який, за переказами, несподівано засяяв і оновився — потемніла ікона вкрилася яскравими фарбами та позолотою. Звістка про це швидко поширилася далеко за межі Глинян. Образ досліджували церковні комісії, а згодом про нього дізналися навіть у Римі. У 1938 році Папа Пій XI надав храму право відпустів, і святиня стала відомим місцем паломництва.
Після Другої світової війни святиню закрили та облаштували тут музей килимарства. Лише у 2011 році церкву повернули громаді УГКЦ. Сьогодні це не лише давній храм, а й місце, де історія, легенди та духовна спадщина Галичини переплітаються між собою.
Дороги в околицях Глинян місцями у поганому стані — іноді трапляються ґрунтові відрізки без асфальтового покриття. На самій церкві вказаний контактний телефон — зателефонувавши за яким, можна домовитися, щоб храм відкрили для молитви та огляду.
На панорамах 360° стан споруди на травень 2026 року.
