Однієї осені 2011 року ми подалися за новим туристичними марками та натрапили на богом забуту місцину, а саме с. Вовків. Посеред високих старезних дубів, на невеличкому пагорбі, зустріли ми закинутий костел. На превеликий жаль, споруда була дуже сильно зруйнована, було трішки страшно заходити всередину, адже в будь-який час все може завалитись.
Гніздичів розташований за 4 км на південь від м. Жидачів. Найдавніша згадка про село датується 1462 роком. Історія Кохавини, як сакрального осередку, бере початок у XVII столітті та пов’язана з формуванням тут монастирського комплексу і паломницького центру. Наприкінці XVIII — у ХІХ століттях монастир пережив складний період, зумовлений реформами та змінами в церковному житті.
Про дерев'яні церкви Закарпаття ми чули давно і дуже хотілось мати фотоколекцію цих стародавніх красунь. Однією з перших стала церква в с. Олександрівка в Хустському р-ні Закарпатської області. Розташована, разом із дзвіницею на високому пагорбі та є справжньою окрасою села. Величний шпиль, різьблені стовпчики на ганку, покрівля з дерев'яної черепиці, візерунки та хрести навколо вікон і дверей створюють чудодійно романтичну атмосферу.
Окрім геологічних та географічних пам'яток наш край багатий на церковні пам'ятки. Місце першого на сайті дісталося костелу святого Мартина у с. Нове місто (Львівська обл., Старосамбірський р-н). Про Старе Село на Львівщині знають багато, а от про село Нове місто не всі. Хоч і назва в нього “нова”, але перша згадка про село датується ще 1301 роком. Побували ми там ще в 2013 році, тому спогадів залишилось не так багато.
