Місця об’явлення Кохавинської Чудотворної ікони
Офіційного розголосу це місце набуло у 1646 р. із чудом, що трапилось із поміщицею із міста Руди, Анною Воняковською. Анна подорожувала каретою із Руди до Жидачева дорогою через Кохавинський дубовий ліс. Її коні загрузли у болоті, де тепер розташована каплиця. Коли вона вийшла з карети, то побачила ікону на старому дубі, що ріс біля дороги, а також свічки, що перед нею палали.
У парафіяльному щоденнику Храму Покрови Пресвятої Богородиці у Кохавині зберігся опис ікони: “Цей образ намальований на дубовій дошці, гарно оброблений, один лікоть ширини та один і три четвертих ліктя довжини (56/82 см)”. На образі зображена Пресвята Діва Марія, яка тримає Дитятко Ісуса на лівій руці. Внизу написано латинською мовою:
"O MATER DEI ELECTA ESTO NOBIS VIA RECTA"
"О Мати Божа, вибрана, Ти є нашою прямою дорогою до Бога"Згодом Анна сповістила місцевого пароха про побачене чудо, та через деякий час ікону урочисто перенесли до храму в м. Руда, де її залишили на ніч. Наступного ранку ікони там вже не було. Ікона знову повернулась на дуб, і так повторювалось ще декілька разів. Після історії з чудесним поверненням ікони на своє місце, її залишили на дубі ще на 34 роки.
Каплиці для вшанування Кохавинської Чудотворної ікони
Вже у 1680 р., із благословення Львівського архієпископа Константина Ліпського, ікону Матері Божої перенесли до нової дерев’яної каплиці, збудованої на місці об’явлення, за кошти подружжя Євстахія і Терези Виговських, які були власниками маєтностей міста Руди. Пізніше поруч із каплицею спорудили криницю, оскільки на цьому місці, біля дуба, забило цілюще джерело, яке порівнюють із водою французького Люрду за його властивостями.
Наприкінці XIX століття технічний стан каплиці суттєво погіршився. Тому у 1901–1902 рр. на місці старої дерев’яної каплиці завдяки о. Яну Тшопінському була збудована нова, мурована каплиця в неоготичному стилі, яка збереглась до нашого часу. Каплиця була створена за проектом Альбіна Загурського, архітектора зі Львова.
