Крилос — одне з найважливіших місць давнього Галича, столиці Галицько-Волинського князівства. Саме тут у XII столітті височів Успенський собор, головний храм княжого міста, де, за переказами, був похований Ярослав Осмомисл. Собор звели у 1157 році, однак після монгольської навали 1241 року святиня була зруйнована та поступово перетворилася на руїни. До нашого часу збереглися лише її фундаменти, які сьогодні є однією з головних пам’яток заповідника «Давній Галич».
На місці давнього собору близько 1500 року спорудили каплицю святого Василія Великого. Для будівництва використали тесані кам’яні блоки та цеглу зі зруйнованого храму XII століття. У південній стіні каплиці й досі зберігся фрагмент оригінальної кладки княжої доби. Усередині можна побачити старовинну напівциркульну нішу-вівтар та невелике кругле вікно, що залишилися ще від давнього Успенського собору.
У XVI столітті поруч із руїнами княжого храму постала церква Успіння Богородиці. Її також звели з каменю стародавнього собору, тому храм став своєрідним відродженням давньої святині. У 1676 році церкву зруйнували під час турецько-татарського нападу, а на початку XVIII століття її відбудував єпископ Йосиф Шумлянський, надавши споруді ренесансного вигляду.
Особливе місце в історії Крилоса займає Крилоська чудотворна ікона Богородиці. За легендою, її привезли з Константинополя ще у XII столітті та подарували Успенському собору. Після знищення храму ікону нібито знайшли неушкодженою поблизу Крилоса. З 1707 року вона певний час зберігалася у Василівській каплиці, а згодом була перенесена до Успенської церкви.
Під час Першої світової війни комплекс зазнав серйозних руйнувань і пограбувань. Було втрачено старовинні документи, рукописи та архіви. Водночас чудотворна ікона знову залишилася неушкодженою. У радянський період Успенську церкву закрили та перетворили на музей, однак у 1990 році святиню повернули греко-католицькій громаді. У 2006 році Крилоську чудотворну ікону коронував Глава УГКЦ Любомир Гузар.
Сьогодні церква Успіння Богородиці, каплиця Святого Василія Великого, фундаменти Успенського собору та Митрополичі палати XVIII століття формують унікальний архітектурний комплекс давнього Галича. Панорами 360° дають можливість не лише детально оглянути ці пам’ятки, а й зрозуміти, як саме вони розташовані одна відносно одної.
На панорамах 360° — стан комплексу станом на квітень 2026 року.
