"Пиво супроводжує людство майже 5 тисяч років. За цей час цивілізація пройшла шлях від плугів до космічних кораблів, але пиво так і залишилось улюбленим напоєм мільйонів” - так зустрів нас музей пивоваріння у Львові. У вікіпедії прочитала, що це єдиний музейно-культурний комплекс пивної історії в Україні. Видно, що над музеєм попрацювали дизайнери, історики та експерти з пивоваріння, тому він цікавий та сучасний.

Про дерев'яні церкви Закарпаття ми чули давно і дуже хотілось мати фотоколекцію цих стародавніх красунь. Однією з перших стала церква в с. Олександрівка в Хустському р-ні Закарпатської області. Розташована, разом із дзвіницею на високому пагорбі та є справжньою окрасою села. Величний шпиль, різьблені стовпчики на ганку, покрівля з дерев'яної черепиці, візерунки та хрести навколо вікон і дверей створюють чудодійно романтичну атмосферу.

Надзвичайно дивовижні краєвиди нам вдалося побачити в Сколівському районі — це Урицькі скелі — дивовижний витвір природи. Ці величні обривисті скелі виглядають фантастично та їх не можливо забути. Саме так і писав І. Я. Франко: “У Карпатах є дуже багато красивих місць, але Урич належить до тих, куди, приїхавши один раз, запам'ятовуєш собі їх на все життя.”

Улюбленим дійством всієї нашої сім'ї вже давно став "Leopolis Grand Prix" - міжнародний фестиваль старожитніх автомобілів, котрий проходить у Львові. Перші кільцеві перегони відбулися тут у 1930 році, в 1931 році набули міжнародного статусу, а наступного року AIACR нагородив їх статусом Гран Прі та присвоїв офіційну унікальну назву "ГРАН ПРІ ЛЬВОВА". На той час він був частиною Світового Гран Прі. 

Взимку 2015 року ми побували у гуцульській столиці смт. Верховині і однією з точок нашої зупинки стала хата-музей “Тіні забутих предків”. До 1962 року Верховина була селом та мала цікаву назву Жаб'є. Дорогою туди ми проїхали засніженими Карпатами, які просто дивовижні в цю пору року. Музей розташований у неймовірно красивій місцині, звідки відкривається чудовий краєвид на гори Карпати.

Під час зимової відпустки зовсім не хочеться сидіти вдома, тому у січні 2014 ми чкурнули у Карпати на зустріч новим пригодам. У нашій кількаденній мандрівці це була одна з перших “точок”. І як завжди, не пожалкували, тому що побачити на власні очі та ще й проїхатись під такою чудовою спорудою, як віадук у Ворохті, — не кожен день щастить. Це місце справді вражає своєю масштабністю, історією та красою.

Підлиська гора (гора Біла або гора Маркіяна Шашкевича) знаходиться 2 км на схід від с. Підлисся (Львівська обл., Золочівський р-н) та є крайньою північно-західною горою гірського пасма Вороняки. Висота її становить 372 м над рівнем моря. Побували ми там цього літа та ще раз переконались в тому, який у нас красивий край. Назва Біла гора походить від порід якими складена гора — це сеноманські та сенонські білі мергелі.

Синевир - одне з найчарівніших місць в нашій країні. Як на мене вислів “таємнича краса Карпат” саме про озеро Синевир. Це справжня перлина Закарпаття, яку неодмінно потрібно відвідати. Вперше побували на озері в 2011 році та придбали там одну з перших туристичних марок. Надзвичайно чисте повітря, стрункі величні ялинки, мальовничі та неймовірні краєвиди неможливо забути, тому нам дуже захотілось повернутись ще раз.

Подорож до Словаччини була неймовірною, привезли з собою купу вражень та туристичних місць. Поїхали ми з чоловіком автомобілем зі Львова до Попраду у квітні 2019 року з двома своїми малятами (1,5 і 7 років). Дуже класно подорожувати у квітні, мінімум туристів, максимум задоволення. Жили ми тиждень в с. Велика Ломниця (Veľká Lomnica), в приватному будинку, який забронювали через сервіс airbnb.

Повз це місце проїжджав безліч разів, і автобусом і за кермом автомобіля, та щось ніколи не було нагоди зупинитись та поглянути на нього зблизька... Та одного серпневого вечора рухаючись у сторону Рави-Руської та маючи у запасі декілька годин, я згадав що завжди мріяв подивитись на музей та стелу Нестерову (точніше те що від них залишилось).