Наприкінці XIX століття Вовчухи мали численну римо-католицьку громаду — понад 600 вірян. Через погану дорогу до парафіяльного костелу в Родатичах у селі вирішили збудувати власну каплицю. У 1896 році родатицький парох отець Антоній Сильвестер придбав для цього земельну ділянку в Міхала та Анни Сіваків.
Будівництво розпочали того ж року. Кошти надала митрополича консисторія, частину зібрали самі парафіяни, які також долучилися до робіт. Основним будівельним матеріалом стала цегла з розібраних панських стодол і стаєнь, подарована власником села. Влітку 1897 року каплиця вже стояла в основних конструкціях, а наступного року її освятили. Необхідне церковне обладнання частково отримали зі старого костелу в Родатичах.
З часом каплиця отримала статус парафіяльного костелу Святого Архангела Михаїла. Під час Першої світової війни храм позбувся двох давніх дзвонів 1779 та 1780 років. Один із них був оздоблений зображенням святого Миколая.
Використання старої цегли, ймовірно, позначилося на міцності споруди. Тріщини над вікнами та дверима з'явилися невдовзі після завершення будівництва, а до кінця 1920-х років стан костелу вже вимагав ґрунтовного ремонту. Саме тоді почали розглядати інший варіант — замість відновлення старої будівлі спорудити новий храм.
До цієї ідеї повернулися у другій половині 1930-х років. Власник маєтку Генрик Колішер погодився віддати під майбутній костел частину панського саду, а спеціально створений комітет розпочав збір коштів. Проєкт храму підготував архітектор Шпетковський із Будівельного управління у Перемишлі. Дозвіл на будівництво було видано 4 вересня 1939 року, коли вже тривала Друга світова війна, тому реалізувати задум так і не вдалося.
Після війни костел втратив своє первісне призначення. Усередині будівлю розділили перекриттям на два поверхи та пристосували під склад. Пізніше її покинули, і без належного догляду колишній храм поступово перетворився на руїну.
