Перший замок у Червоногороді збудували ще руські князі, однак у 1241 році його знищили монголо-татари. Приблизно у XIV столітті укріплення перейшло до князів Коріатовичів, які звели новий дерев'яний замок, проте вже у 1538 році його знову спалили татари та волохи.
На початку XVII століття за сприяння львівського каштеляна Миколи Даниловича тут збудували нову, потужну муровану фортецю. Вона мала форму правильного паралелепіпеда з товстими оборонними мурами, в'їзною брамою та чотирма високими круглими вежами по кутах. У 1672 році Червоногород захопили османські війська султана Мехмеда IV. Майже тридцятирічна окупація завдала фортеці катастрофічних руйнувань: дві вежі та три стіни були сильно пошкоджені, після чого Червоногородський замок остаточно втратив своє військове значення.
У 1820 році австрійський уряд продав Червоногородський замок, точніше його руїни, князю Каролю Понінському, який одразу розпочав масштабну реконструкцію. Дві напівзруйновані вежі розібрали, а дві вцілілі разом зі стіною між ними використали як основу для двоповерхового палацу. Згодом його син, Калікст Понінський, надбудував вежі, зробивши їх вищими та масивнішими. Головний фасад прикрасив витончений ганок на колонах із родовими гербами Понінських, а навколо палацу розбили ландшафтний парк із фонтаном та італійською терасою.
Під час Першої світової війни артилерійські обстріли та бої перетворили Червоногородський палац на руїну: обвалилися перекриття й дахи, а внутрішній інтер'єр, колекції та декор були повністю знищені. У міжвоєнний період замок відійшов до складу Польської Республіки, проте нові власники, князі Любомирські, не мали ресурсів для його відновлення чи хоча б консервації Червоногородського палацу. Завершального нищівного удару фортеці завдала Друга світова війна, під час якої вона зазнала руйнівних пошкоджень.
У 2013 році остаточно обвалилася половина південної вежі. Дуже сумно бачити, у якому стані сьогодні перебуває Червоногородський замок. Колись велична пам’ятка нині майже повністю заросла деревами та чагарниками й, здається, залишилася без належної уваги. Дістатися до замку також непросто. Дорогу перекриває розважальний центр для дітей «Диноляндія», тому маршрут доводиться шукати самостійно, а подекуди — буквально пробиратися крізь хащі. Та попри всі труднощі, біля замку ми зустріли чимало відвідувачів. А це найкраще свідчення того, що людям цікава ця пам’ятка і вони хочуть її бачити. Хотілося б, щоб Червоногородський замок отримав належну увагу, а доступ до нього став зручнішим для туристів.
На панорамах 360° стан споруди на липень 2026 року.
