Теребовлянський замок — це оборонна споруда, залишки якої розташовані на пагорбі в центрі міста Теребовля і вважаються однією з його головних пам'яток. Сучасні мури тут звели у 1630-х роках завдяки старості Олександру Балабану, хоча перші укріплення на цьому місці з'явилися значно раніше.
Перший дерев'яний замок у Теребовлі побудували тут ще у IX–X століттях. Найбільшого розквіту він досяг за часів князя Василька Ростиславовича. У 1241 році це місто повністю зруйнували війська хана Батия. Згодом, у 1346 році, польський король Казимир III перебудував фортецю на кам'яну. Через постійні татарські набіги у XV–XVI століттях вона часто занепадала, але її щоразу відбудовували місцеві старости, серед яких були Анджей Тенчинський та Якуб Претвич.
Після чергового руйнування на початку XVII століття Олександр Балабан заново відлив фортецю, зробивши її п'ятикутною. Нові стіни завтовшки до 5 метрів і заввишки до 18 метрів добре захищали гарнізон. Вхід у замок зробили на висоті 3 метрів, туди підійматися по спеціальному помосту, а всередині подвір'я збудували двоповерховий палац.
Найвідоміша подія в історії замку у Теребовлі — облога 1675 року, коли його оточило 10-тисячне турецько-татарське військо паші Ібрагіма Шишмана. Ворог робив підкопи й мінував стіни, через що захисники на таємній раді вже вирішили здатися. Проте гарнізону під керівництвом коменданта Яна Хшановського вдалося втримати оборону, організувавши вилазку до ворожого табору. Це дозволило захисникам протриматися до підходу сил короля Яна Собеського, після чого турки відступили.
Проте нові напади татар у 1687 і 1688 роках остаточно підірвали сили фортеці. Теребовлянський замок більше ніхто не відновлював. Протягом XVIII–XIX століть він повністю занепав і перетворився на ті руїни, які можна побачити сьогодні.
