Одного разу їдучи до Рахова мали можливість заїхати на водоспад Гук Женецький взимку. Було там казково гарно та трішки незвично, оскільки більшість наших подорожей по горах, водоспадах, озерах і т. д. припадає на весну/літо. Слід відмітити, що до водоспаду потрібно їхати десь 3 км ґрунтовою дорогою, а вона вся обледеніла та нерозчищена, ще й дуже вузька, розминутись двом машинам, що йдуть на зустріч дуже проблемно.

На озеро в Тернополі ми потрапили всередині весни, тому було тут трішки незвично, зовсім не так, як на фото у просторах інтернету. Було холодно та похмуро, і ми не змогли поплавати на озері, проте ми насолодились шумом хвиль і вітру та прогулялись по абсолютно пустій набережній. Тому, якщо Ви такі ж інтроверти, як наше сімейство, то подорожі весною для Вас будуть найкращі.

В замок у Збаражі ми подалися святкувати день народження старшого сина, на той час йому виповнилось 4 роки. Готель, котрий ми бронювали знаходився прямісінько біля замку. І це було чудово, зранку випили горнятко кави та через красивий старовинний парк дістались Збаразького замку. Все це: замок, готель, парк створювали дивовижну атмосферу, було враження, ніби ми потрапили в минуле.

Мертве озеро (Журавлине озеро) знаходиться недалеко від водоспаду Кам'янка на території національного парку “Сколівські Бескиди”. Довжина озера становить близько 50 м та має воно неправильну овальну форму. Вода, хоч і прозора та виглядає чорною, так як в озері велика кількість перегнилої трави та дерев.

Водоспад Кам'янка дуже цікавий туристичний об'єкт, що вдало розташований дуже близько до траси Київ — Чоп. Саме тому тут дуже людно, проте якщо Вам до вподоби споглядати красу природу наодинці, то їдьте туди у березні-квітні. Це найкраща пора, так як природа тільки прокидається від сну, а туристи ще не розпочали активно мандрувати, то можна встигнути помилуватись краєвидами в тиші.

Коли старшому синочку виповнився перший рочок, зовсім не хотілось сидіти вдома. Мабуть, саме тому, найбільша кількість туристичних марок було зібрано якраз в цей період. Детальніше про туристичні марки можна почитати в цій статті. Напевно, вже не раз писала, що подорожувати з дітками це чудовий спосіб вивчити все навкруги і познайомитись ближче з дитиною. Дерев'яну церкву в м. Сколе ми відвідали ще в 2013 році разом з нашим 1-річним малюком.

Це мабуть одна з найбільш неймовірних, найбільш запам'ятовуваних поїздок. Це та поїздка, що відкладається в голові в довготривалу пам'ять. Ти пам'ятаєш кожну хвилину, можливо навіть кожну секунду тієї весняно-зимової подорожі. Пам'ятаєш кожну скелю, кожну хмаринку, запах повітря, смак висоти та безкінечності. Хочеш повернутись ще і ще, та відчути ті незабутні хвилини щастя і радості.

Дуже люблю писати про мандри осінніми дощовими вечорами, бо вибираючи фото, повертаюсь назад до мандрівки, згадую деталі, словом ще раз “кайфовую” від поїздки. У червні 2013 року ми подалися в Старосамбірський район до замку Гербуртів, котрий знаходиться в 4 км на південь від м. Добромиль. Замок розташований на горі Сліпій на висоті 560 м і є одним з найвищих на Львівщині.

Церкву в с. Кугаїв ми відвідали в 2011 році одночасно з костелом Св. Марії Магдалини в с. Вовків. Казковий, покритий мохом храм, виглядав просто неймовірно та пахло від нього тим стародавнім часом. Дивовижно, що він зберігся в оригінальному вигляді до наших днів.

Однієї осені 2011 року ми подалися за новим туристичними марками та натрапили на богом забуту місцину, а саме с. Вовків. Посеред високих старезних дубів, на невеличкому пагорбі, зустріли ми закинутий костел. На превеликий жаль, споруда була дуже сильно зруйнована, було трішки страшно заходити всередину, адже в будь-який час все може завалитись.