Гінкго Ігнатія Бруницького — одне з найцінніших та найвідоміших дерев Тернопільщини. Воно росте у старовинному парку біля палацу Бруницьких у Заліщиках і має статус ботанічної пам'ятки природи місцевого значення. Це дерево є не лише рідкісним представником давньої флори, а й важливою складовою історичного ландшафту Заліщицького парку, який входить до складу Національного природного парку «Дністровський каньйон».
Гінкго дволопатеве (Ginkgo biloba) належить до найдавніших видів дерев на Землі. Його предки існували ще понад 250–300 мільйонів років тому, задовго до появи квіткових рослин. Саме тому цей вид часто називають «живою викопною рослиною». У природі гінкго збереглося лише в окремих районах Китаю, тоді як сьогодні його широко вирощують у ботанічних садах, парках і дендропарках по всьому світу. Заліщицький екземпляр вважається одним із найстаріших в Україні. Його висота перевищує 20 метрів, діаметр його стовбура становить близько 120 сантиметрів, а обхват — близько 350 сантиметрів.
Історія дерева тісно пов'язана із садибою баронів Бруницьких. У 1808 році маєток у Заліщиках придбав Ігнатій Бруницький (Ісак Брунштейн), який перебудував палац і заклав на березі Дністра великий парк. Площа парку становила близько 5 гектарів, а його колекція включала численні екзотичні дерева й кущі. На території діяли оранжереї, теплиці та літній театр. Згодом над удосконаленням паркового ансамблю працював відомий ландшафтний архітектор Северин Лусаковський. За даними дендрологічних досліджень, вік гінкго у Заліщицькому парку становить близько 185 років. Це свідчить, що дерево було висаджене орієнтовно у 1835–1840 роках, вже після смерті Ігнатія Бруницького у 1824 році. Документальних відомостей про особу, яка посадила дерево, не збереглося, однак свою назву воно отримало на честь засновника парку. Сьогодні тут збереглося понад 40 видів дерев і чагарників, серед яких гінкго Ігнатія Бруницького є одним із найцінніших природних та історичних об'єктів.
Джерело: Олексійченко Н. О., Підховна С. М. Вікові дерева парків-пам'яток садово-паркового мистецтва Тернопільщини. Наукові праці Лісівничої академії наук України. 2018. Вип. 16. С. 41–49. DOI: 10.15421/411805.
На панорамі 360° стан об'єкту на липень 2026 року.
