Історія римо-католицької святині у Гнильчому розпочалася з невеликої каплиці, час появи якої достеменно невідомий. Задум створити в селі окрему парафію виник ще 1862 року, а 1 жовтня 1865 року о. Якуб Кершка заклав наріжний камінь майбутнього костелу. До кінця року спорудили фундаменти, однак через фінансові та адміністративні труднощі подальші роботи розтягнулися на два десятиліття. Лише у 1886 році храм був зведений настільки, що в ньому уже могли відбуватися богослужіння.
Будівництво значною мірою трималося на пожертвах місцевих мешканців і благодійників. У 1880 році греко-католицьке подружжя Тифія та Анна Должинських заповіло майбутній римо-католицькій парафії 16 моргів землі разом із господарством, пасікою та садом. На момент освячення костелу львівським єпископом Яном Пузиною у 1892 році споруда все ще не була повністю завершена. Роботи продовжувалися й пізніше, наприклад у 1905 році тут виконували бляхарські роботи.
Важким випробуванням для костелу стала Перша світова війна. Російські військові пограбували храм, перетворили його на стайню, забрали цінні літургійні шати та всі метричні книги. (ймовірно, йшлося про книги, які вели від часу створення у Гнильчому парафіяльної експозитури близько 1905 року до початку війни, адже раніше село належало до парафії в Горожанці). Небагатій місцевій громаді знадобилися роки на відновлення. У 1936 році було завершено будівництво плебанії та придбано нові дзвони. Однак уже 1939 року костел закрили, після чого будівля зазнала часткових руйнувань.
Після Другої світової війни більшість римо-католицьких парафіян залишила Гнильче, ймовірно забравши із собою частину церковного майна. Певний час колишній костел використовували як греко-католицьку церкву, проте з 1950 року сакральна споруда втратила своє первісне призначення. Упродовж наступних десятиліть, аж до 1992 року, в її стінах містилися сільський склад та навіть хлів. Згодом будівлю остаточно покинули, і колишній костел Святого Імені Матері Божої залишився поступово руйнуватися. Зараз костел перебуває в аварійному стані. Значна частина даху зруйнована, перекриття обвалюються, а інтер'єр поступово руйнується під впливом часу та опадів. Дорога до костелу також перебуває в дуже поганому стані, що варто врахувати тим, хто планує відвідати цю пам'ятку.
Джерело: Archiwum Kresowe
