Татарська брама - оборонна споруда що знаходиться в Острозі на вул. Татарській. Назва походить від її функції - саме через неї проходила дорога з Острога до Луцька і вона стояла з боку Татарського передмістя - кварталу, де колись князь Костянтин Острозький оселив полонених кримських татар. Брама була головним в'їздом до міста з того боку і виконувала роль пункту пропуску - тут контролювали потік людей та вантажів що заїжджають чи виїжджають з міста.

Церква Успіння Пресвятої Богородиці у Глинянах — одна з найстаріших дерев’яних святинь Галичини та унікальна пам’ятка архітектури національного значення. Її найдавніші частини датують ще кінцем XIV — початком XV століття, хоча сучасного вигляду храм набув у 1749 році. Існує припущення, що під час перебудови майстри використали деревину старої церкви.

Єврейський цвинтар в Острозі — один з найдавніших юдейських некрополів України та місце з непростою історією. Його територія займає близько шести гектарів — більше, ніж усі інші кладовища Острога разом узяті. За різними оцінками, тут налічувалось близько 14 тисяч поховань, а найстаріші могили датуються XV століттям. Прогулюючись старими алеями, важко повірити, що це місце пережило не лише століття історії, а й майже повне знищення. 

Старе Село — село за кілька кілометрів на північ від Дрогобича, історія якого тісно пов’язана з родиною Тарновських із сусідньої Снятинки. Саме за їхнього володіння наприкінці XIX століття тут з’явилася дерев’яна каплиця, яка стала важливим духовним осередком для місцевих мешканців.

Коли вперше дізналася, що в Дубно (а також у кількох інших містах) є Луцька брама, це здалося трохи дивним - адже де Луцьк, а де Дубно (відстань між ними близько 60 км). Та подорожі — це не лише розваги, а й можливість пізнати історію наших земель. Свою назву брама отримала тому, що входила до складу міських укріплень і була головним в’їздом до міста з боку дороги, яка вела на Луцьк. Була митними та тронспортно-регулюючим пунктом того часу.

Рихтичі — село, розташоване за 8 км на північний схід від Дрогобича. У XV столітті воно належало родині Коритків, які у 1434 році заснували тут парафіяльний костел. Згодом село перебувало у власності Даниловичів, а з XVIII століття — родини Бєльських, які володіли ним до Другої світової війни. У XVIII столітті в Рихтичах існував також палац Бєльських, від якого нині частково збереглися земляні укріплення, в’їзна брама та офіцина.

«Волинські барбакани» — це унікальний культурно‑туристичний маршрут, створений у рамках проєкту «Барбакани та надбрамні вежі Великої Волині». Він охоплює оборонні пам’ятки у семи населених пунктах трьох областей: Рівненської, Хмельницької та Волинської.

Дубенський замок виник як волинська фортеця у X столітті, проте в 1241 році був зруйнований монголами. На початку XV століття князь Федір Острозький розпочав відбудову у вигляді дерев'яно-земляного укріплення з валами, частоколом, житловими та господарськими приміщеннями. Утім, замок у Дубно мав суттєві недоліки: малу площу, слабкі стіни, часті пожежі й невигідне розташування нижче від міста.

Санктуарій Відвідин Пресвятої Діви Марії в Більшівцях — один із найвизначніших пізньобарокових комплексів на заході України. Заснований у 1624 році Марціном Казановським, він поєднує костел і монастир колишнього кармелітського осередку, розташовані на підвищенні в західній частині селища. Особливу цінність становить унікальний алебастровий головний вівтар, що зберігся всередині храму.

Костел святої Марії Магдалини в Кукільниках — барокова пам’ятка XVIII століття. Храм розташований у Галицькому районі Івано-Франківської області й у минулому відігравав важливу роль у релігійному та адміністративному житті регіону.