Долинське озеро — це штучна водойма у м. Долина, площею близько 25 га, середня глибина — 2,5 м, запаси води в озері близько 600000 м куб. Історія озера в Долині сягає щонайменше кінця XVI століття, про що свідчать тогочасні письмові документи. Зокрема, у 1597 році долинський староста Станіслав Красіцький надав дозвіл на спорудження млина на річці Турянці, води якої ще донедавна наповнювали водойму. Водночас жителів зобов’язали штучно знижувати рівень води в озері, аби запобігти можливим збиткам під час повеней.
Долинське озеро також відоме тим, що раніше на ньому був плавучий острів, діаметром близько 50 м. Його хиткий ґрунт складався зі сплетіння коренів та торфу, попри це на ньому росли великі вільхи. До 1968 року острівець був прибитий до берега, а після повені його зірвало та деякий час він дрейфував. За часів радянської влади, десь на початку 80-х років, воду з озера спустили. Ці роботи проводили у зв’язку зі спорудженням обвідного каналу, облаштуванням доріжок, зведенням нової дамби та встановленням шлюзів. Упродовж кількох років острів залишався на дні водойми, а коріння дерев глибоко вросло в ґрунт, через що підняти його стало неможливо. Зрештою дерева зрізали, а острів за допомогою бульдозера перемістили на берег.
Побувати на Долинському озері нам вдалося в березні 2026 року. Хоч я й родом із цих країв, уперше в житті обійшла озеро довкола лише тепер. Це була моя дитяча мрія, на здійснення якої довелося чекати стільки років. Некваплива прогулянка з дітьми навколо водойми зайняла близько 40 хвилин.
