Станіслав Скарбек: коротка біографія
Станіслав Скарбек (1780–1848) — відомий галицький меценат, граф і землевласник з давнього роду Скарбеків гербу Абданк. Народився 20 листопада 1780 року в селі Обертин, нині Івано-Франківська область. Свої статки та вплив він послідовно спрямовував на розвиток освіти, культури та соціального захисту на Галичині.
Одним із найвідоміших проєктів мецената став зведений за його кошти Театр Скарбека у Львові, урочисто відкритий 28 березня 1842 року. Це була одна з найбільших театральних споруд Європи свого часу, а сьогодні у ній працює Національний академічний драматичний театр імені Марії Заньковецької. Станіслав Скарбек був одним із піонерів сталеливарної промисловості нашого краю, збудувавши плавильну піч у Демні, неподалік Миколаєва, який придбав у держави в 1820 році. Важливою складовою його доходів була й оренда театру, де до спорудження окремої будівлі відбувалися засідання Національного парламенту. Велику частину отриманих з оренди коштів спрямовувались на благодійність.
У 1840-х роках Скарбек реалізував свій найамбітніший благодійний задум — створення у селі Заклад (поблизу Дроговижa) великого Доброчинного інституту для сиріт і убогих. Родинний палац неймовірної архітектурної краси мав стати домом для сотень дітей без опіки. Тут проживало до 400 сиріт різних національностей — 250 хлопців і 150 дівчат. У палаці також мешкало близько 60 літніх людей. Щоб забезпечити існування цього закладу, граф продав театр у Львові, власний звіринець, кілька містечок і 28 сіл. Натомість отримав палац-інститут у Закладі у вічне користування.
Каплиця-усипальня графа Скарбека
На жаль, йому не судилося побачити свою справу повністю реалізованою. Помер Станіслав Скарбек 28 жовтня 1848 року у Львові. Спершу його поховали у родинному гробівці на Личаківському цвинтарі. Лише після завершення будівництва палацу у Закладі у 1888 році тіло мецената перепоховали у неоготичній каплиці-усипальні в лісі поблизу Закладу. Саме вона є відомою як каплиця-усипальня Скарбка або каплиця графа Скарбека.
Саме це місце ми відвідали. Як вдалося з’ясувати згодом, воно неодноразово зазнавало нищення від вандалів і грабіжників. Вперше до каплиці вдерлися ще за часів Польщі, про що свідчить замітка в газеті Gazeta Lwowska №254 від 1937 року.
1937 Gazeta Lwowska №254.
ЗЛОМ ГРОБНИЦІ ГРАФА СКАРБКА В ДРОГОВИЖІ
Невідомі зловмисники за допомогою залізного лома виламали залізні двері в родинній усипальниці Станіслава графа Скарбка в Дроговижі, повіт Жидачів. Вони зняли кришку з верхньої труни з тілом графа Станіслава Скарбка, фундатора Сиротинського закладу в Дроговижі, та розбили скло у кришці металевої труни. Проте вони нічого не вкрали і тіла не пошкодили. Розслідування цієї загадкової справи триває.Після приходу радянської влади каплицю остаточно розмародерили, а залишки поховань викинули з крипти. За спогадами місцевого краєзнавця Сергія Петренка остаточно спустошили каплицю і цвинтар у 50-х роках. З дитинства він пригадує, як по обидва боки входу до крипти були встановлені пам’ятні таблички. Вони вказували на те, що саме в лівій ніші спочивали останки засновника — Станіслава Скарбека, а в правій — поховання членів його родини.
У 2009 році обвалився дах споруди. Нині каплиця-усипальня перебуває в напівзруйнованому стані. Через ризик її повного знищення у найближчому майбутньому, у 2024 році фахівці Львівської політехніки виконали лазерне сканування каплиці-усипальні. Зібрані дані та створена тривимірна модель можуть стати основою для подальших реставраційних робіт і допоможуть зберегти цю архітектурну пам’ятку для наступних поколінь.
Ми ж, окрім фотографій, зробили й кілька 3D-панорам цього місця, яке викликає змішані почуття та нагадує про те, що жодні матеріальні цінності не є вічними у нашому дивному світі.
І наостанок. Варто зазначити, що об’єкт непомітний із дороги. Щоб до нього дістатися, потрібно звернути з асфальтованої дороги на лісову і проїхати кількасот метрів. Біля повороту розташований невеликий інформаційний щит. Лісова дорога надійна, і навіть взимку проїзд не створює проблем для легкового автомобіля.
Джерела:
- Вікіпедія
- Gazeta Lwowska, 1937, nr 254. Biblioteka Jagiellońska.
- Романишин О., Савчин І. Віртуальна історико-архітектурна реконструкція каплиці-усипальні графа Скарбка
- https://kuriergalicyjski.com/godne-wspomnienie-hrabiego-skarbka
Прочитала ваш допис про усипальню Скарбека і засумувала. Дуже вразила історія цього мецената, який за життя стільки зробив корисного для суспільства і зокрема для простих людей, відмовившись від власних маєтків та навіть театру. Чомусь впевнена, що сьогодні мало хто з сучасних добродіїв вчинив би так само. Особливо боляче, що місце його спочинку так по варварські знищували та грабували. Але попри все тішить той факт, що сьогодні фахівці звернули увагу на стан цієї пам’ятки. Це дає надію на те, що каплицю ще можна врятувати. Можливо у вас є інформація, чи хоч вдалося зберегти якийсь інвентар або предмети з каплиці, бо на мою думку вони б змогли допомогти в подальшій реставрації? А ще цікаво, чи долучиться до відновлення споруди місцева громада або меценати? Буде дуже шкода, якщо вона обвалиться остаточно.
Щиро дякую за таку цікаву розповідь і за те, що документуєте такі цінні місця, які розташовані практично поруч, але про які більшість людей взагалі не знає, а також ніколи б не знайшли самостійно. Дуже сподіваюся та вірю, що ця каплиця все ж отримає шанс на відродження.