Історія римо-католицького храму в Шибалині припадає на міжвоєнний період. Потреба у власній святині виникла через зростання місцевої католицької громади, яка спочатку налічувала близько пів тисячі осіб. Ініціативу спорудження костелу підтримав бережанський священник о. Броніслав Лімановський. Роботи розпочалися 1925 року, а вже 30 вересня 1928 новозбудований храм урочисто освятили.
Млиниська — село за 20 км на південний схід від Теребовлі. Воно було частиною Янівського маєтку, який у різний час належав родинам Богушів, Скарбків, Баворовських, Лосів і Дунін-Борковських. У селі також знаходився пізньокласицистичний палац.
Першу дерев'яну каплицю звели у 1877 році з ініціативи графині Пауліни Лосьової в панському парку. У 1912 році її замінила мурована каплиця, що збереглася донині.
Історія римо-католицької святині у Гнильчому розпочалася з невеликої каплиці, час появи якої достеменно невідомий. Задум створити в селі окрему парафію виник ще 1862 року, а 1 жовтня 1865 року о. Якуб Кершка заклав наріжний камінь майбутнього костелу. До кінця року спорудили фундаменти, однак через фінансові та адміністративні труднощі подальші роботи розтягнулися на два десятиліття. Лише у 1886 році храм був зведений настільки, що в ньому уже могли відбуватися богослужіння.
Костел Матері Божої Цариці Польщі у Задвір’ї збудували у 1907–1908 роках за проєктом відомого львівського архітектора Тадеуша Обмінського на замовлення львівського архієпископа Йосифа Більчевського. Будівництво профінансував місцевий землевласник Іполит Богдан за участі парафіян.
Наприкінці XIX століття Вовчухи мали численну римо-католицьку громаду — понад 600 вірян. Через погану дорогу до парафіяльного костелу в Родатичах у селі вирішили збудувати власну каплицю. У 1896 році родатицький парох отець Антоній Сильвестер придбав для цього земельну ділянку в Міхала та Анни Сіваків.
У 1932 році з ініціативи турківського настоятеля отця Ігнатія Кулаковського було створено комітет, що мав опікуватися спорудженням у селі власної святині. Того ж року освятили фундамент майбутнього храму. Будівництво просувалося досить швидко, і вже наприкінці 1933 року каплиця у Ільнику була в основному завершена. Кошти на її спорудження надходили, зокрема, від товариства «Bonus Pastor» та інших благодійників. Урочисте освячення новозбудованої святині відбулося 16 липня 1934 року.
Історія будівництва костелу Святого Яна з Дуклі була непростою. Перші роботи розпочали ще у 1884 році, однак через нестачу коштів їх довелося зупинити. Лише через кілька років будівництво вдалося відновити завдяки підтримці місцевих землевласників і селян. Значну роль у цьому відіграв Ян Громницький, який виконував заповіт свого родича Юзефа Громницького, що заповів свої кошти на спорудження храму.
Костел у Звенигороді, який зберігся до наших днів у напівзруйнованому стані, був зведений у 1934 році. Саме цей рік викарбувано на його фасаді, а шематизм Львівської архідієцезії за 1936 рік уже подає відомості про новозбудований храм. Натомість у виданні 1932 року ще згадується попередня святиня — мурована філіальна каплиця Святого Духа і святого Йосафата.
На старому цвинтарі Язлівця, розташованому на пагорбі над містом, збереглася родинна каплиця Блажовських. Саме тут поховані представники цього роду, які у XIX столітті володіли Язлівцем. У 1860 році на місці родинного поховання було споруджено неоготичну каплицю, прикрашену гербом Сас. Сьогодні вона є пам'яткою архітектури місцевого значення.
Село Родатичі, розташоване неподалік Городка, відоме ще з XV століття. Парафія тут існувала щонайменше з 1449 року, а перший костел був дерев’яним. У XVIII столітті храм уже потребував капітального ремонту, а близько 1817 року стару святиню закрили та опечатали.
