Каплиця або костел у селі Розворяни, почала зводитися в середині 1938 року. Будівництво завершили ще до початку Другої світової війни. Храм не лише збудували, а й устигли оздобити. За деякими джерелами, його освятили на честь Різдва Пресвятої Богородиці.
Католицька парафія в селі Пнікут була заснована ще у 1470 році. До того часу тут існував дерев’яний православний костел, який пізніше переробили на католицький. Протягом XV–XIX століть на цьому місці з’являлися та руйнувалися різні святині, аж поки у 1901 році не було представлено проект нового мурованого костелу.
Під час заснування міста Миколаєва, що на Львівщині, у 1570 році, на місці сучасного костелу збудували невеличку дерев'яну каплицю. У 1607 році, поряд з каплицею, у Миколаєві було почато будівництво нового мурованого храму за кошти родин Мнішхів та Тарлів, під час якого знайшли залишки міських мурів, давні руські монети та великий бердиш. Однак уже у 1620 році церква була знищена під час татарських набігів. У 1630-х роках на цьому місці спорудили новий костел.
Станіслав Скарбек (1780–1848) — відомий галицький меценат, граф і землевласник з давнього роду Скарбеків гербу Абданк. Народився 20 листопада 1780 року в селі Обертин, нині Івано-Франківська область. Свої статки та вплив він послідовно спрямовував на розвиток освіти, культури та соціального захисту на Галичині.
Стоячи на перехресті п'яти доріг, костел Небовзяття Пресвятої Богородиці ніби зустрічає усіх, хто в’їжджає до Жулина: з північного-сходу — подорожніх зі Стрия, з півдня та заходу — тих, хто прямує з навколишніх сіл. Костел виконаний у стилі пізнього бароко: його фасад простий, зі стриманими пілястрами та фронтоном прикрашеним чотирма вазами. Святиня зведена у 1797–1802 роках за кошти шляхтича Франциска Млоцького.
Очевидно, що костел святого Миколая — найпомітніша й найвеличніша споруда Старого Самбора, невеликого містечка на заході України. Храм вражає монументальністю та тим, що зберігся майже у первісному вигляді — саме таким, яким його створив Максиміліан Яблонський, видатний архітектор з Перемишля, випускник Львівської політехніки.
Костел Всіх Святих у селі Стрілковичі (Львівська область, Самбірський район) — одна з історичних сакральних пам’яток регіону. Він цікавий як туристичний об’єкт, що поєднує архітектуру, релігійну історію та культурну спадщину.
Під час нашої поїздки до Борислава ми завітали до колишнього костелу святої Барбари, сьогодні — церкви святої Анни. Трохи далі по вулиці наш погляд зупинився на іншому костелі, біля якого на паркані скромно висіла табличка. Саме вона повідомляла, що тут — місце поховання людини, чиє ім’я тісно пов’язане з народженням нафтової промисловості: Йогана (Яна) Зега / Johan (Jan) Zeh.
Село Розлуч відоме з 1511 р. У 1743 році віддане душпастирській опіці єзуїтам-місіонерам з Турки, а згодом приєднане до тамтешньої парафії. Від 1902 року в Розлучі існувала громадська каплиця, якій у 1937 році надано статус філіального костелу. Святиня служила німецьким колоністам латинського обряду зі Швабії, що осіли в цих місцевостях у 1780–1790 роках під час Йосифінської колонізації Галичини.
У південній частині Дрогобича, в районі Млинки, збереглася унікальна сакральна споруда міжвоєнного часу, яку сьогодні часто називають каплиця Млинки. Будівлю зведено у 1930-х роках як римо-католицький храм для місцевої громади. Її спорудження стало можливим завдяки фінансовій підтримці нафтопереробної компанії «Галіція», що активно діяла в регіоні.
