Церкви та собори України

Церква (від грец. Κυριακη, "Господній дім”) — культова споруда, в якій відбувається християнське богослужіння, складається з вівтаря та молитовної зали (нави). Найважливішу частину у церкві займає вівтар із престолом, який у християнській традиції уособлює Гроб Господній, а водночас символізує Рай і джерело воскресіння. Зазвичай підлогу вівтарної частини роблять дещо вищою за рівень нави, підкреслюючи її особливу сакральність. Біля східної стіни розташоване Горнє місце — символічне місце невидимої присутності Господа. Ліворуч від престолу міститься жертовник, а праворуч — ризниця, де зберігають священничий одяг та церковне начиння. У давнину доступ мирян до вівтаря був суворо заборонений.

Церква Зіслання Святого Духа с. Потелич

• Leptusa
Львівська обл.

На високому пагорбі над давнім Потеличем височіє одна з найцінніших пам’яток української дерев’яної архітектури — церква Зіслання Святого Духа. Збудована у 1502 році коштом місцевого гончарського цеху, вона належить до найдавніших збережених дерев’яних храмів України та є найстарішою дерев’яною церквою Львівщини. Храм постав на місці ще давнішої церкви святих Бориса і Гліба, яку, за переказами, знищили під час татарських нападів.

Церква Успіння Пресвятої Богородиці с. Крилос

• UANomad
Івано-Франківська обл.

Крилос — одне з найважливіших місць давнього Галича, столиці Галицько-Волинського князівства. Саме тут у XII столітті височів Успенський собор, головний храм княжого міста, де, за переказами, був похований Ярослав Осмомисл. Собор звели у 1157 році, однак після монгольської навали 1241 року святиня була зруйнована та поступово перетворилася на руїни.

Церква Успіння Пресвятої Богородиці м. Глиняни

• UANomad
Львівська обл.

Церква Успіння Пресвятої Богородиці у Глинянах — одна з найстаріших дерев’яних святинь Галичини та унікальна пам’ятка архітектури національного значення. Її найдавніші частини датують ще кінцем XIV — початком XV століття, хоча сучасного вигляду храм набув у 1749 році. Існує припущення, що під час перебудови майстри використали деревину старої церкви.

Дерев’яна церква села Попелі (Львівська обл.)

• Leptusa
Львівська обл.

Дерев’яна церква села Попелі, або Церква Покрови Пресвятої Богородиці, є визначною пам’яткою архітектури XVII століття. Вона розташована на мальовничому березі невеликої річки Котовець у селі Попелі, неподалік міста Борислав на Львівщині. Це тризрубна дерев’яна святиня, яка дійшла до наших днів майже без змін і зберегла свій автентичний вигляд. Храм було збудовано на громадські кошти. Від 1946 року парафія перейшла до Російської Православної Церкви, у 60-х роках церкву зачинено.

Дерев’яна церква Воздвиження Чесного Хреста в Добрівлянах

• UANomad
Львівська обл.

У селі Добрівляни, що на Стрийщині, розташована справжня перлина сакральної архітектури — дерев’яна церква Воздвиження Чесного Хреста. Ця старовинна святиня є пам’яткою архітектури національного значення (охоронний №514), яка зберегла свій первісний вигляд ще з XVIII століття. 

Церква Воздвиження Чесного Хреста Господнього у Копичинцях

• Leptusa
Тернопільська обл.

У с. Копичинці Тернопільської області мали можливість відвідати Церкву Воздвиження Чесного Хреста Господнього. Збудована вона у 1630 році фундатором Мартином Лудецьким, є унікальною пам’яткою архітектури національного значення. Разом із дзвіницею вона зберігає дух епохи та є важливою сторінкою духовної історії України.

Струківська церква (с. Ясіня, Рахівський р-н, Закарпатська обл.)

• Leptusa
Закарпатська обл.

На пагорбі над р. Чорна Тиса в Ясінях велично височіє Церква Вознесіння Господнього або Струківська церква, яка є однією з найдосконаліших дерев'яних храмів Гуцудьщини. В червні 2003 року церкву віднесено до списку світової спадщини ЮНЕСКО. Щоб добратись до церкви окрім сходинок на пагорб, потрібно подолати підвісний міст через річку, де відкриваються чудові та неймовірні краєвиди на гірські масиви Чорногора та Свидовець.

Церква великомученика Пантелеймона (Львівська обл., м. Сколе)

• Leptusa
Львівська обл.

Коли старшому синочку виповнився перший рочок, зовсім не хотілось сидіти вдома. Мабуть, саме тому, найбільша кількість туристичних марок було зібрано якраз в цей період. Детальніше про туристичні марки можна почитати в цій статті. Напевно, вже не раз писала, що подорожувати з дітками це чудовий спосіб вивчити все навкруги і познайомитись ближче з дитиною. Дерев'яну церкву в м. Сколе ми відвідали ще в 2013 році разом з нашим 1-річним малюком.

Церква Богоявлення Господнього в с. Кугаїв (Львівська обл., Пустомитівський р-н)

• Leptusa
Львівська обл.

Церкву в с. Кугаїв ми відвідали в 2011 році одночасно з костелом Св. Марії Магдалини в с. Вовків. Казковий, покритий мохом храм, виглядав просто неймовірно та пахло від нього тим стародавнім часом. Дивовижно, що він зберігся в оригінальному вигляді до наших днів.

Дерев'яна церква в с. Олександрівка (Свято-Параскевський храм), Закарпатська обл., Хустський р-н

• Leptusa
Закарпатська обл.

Про дерев'яні церкви Закарпаття ми чули давно і дуже хотілось мати фотоколекцію цих стародавніх красунь. Однією з перших стала церква в с. Олександрівка в Хустському р-ні Закарпатської області. Розташована, разом із дзвіницею на високому пагорбі та є справжньою окрасою села. Величний шпиль, різьблені стовпчики на ганку, покрівля з дерев'яної черепиці, візерунки та хрести навколо вікон і дверей створюють чудодійно романтичну атмосферу.

Інтер’єр храму має не лише естетичне, а й важливе духовне та повчальне значення. У минулому розписи стін та склепінь фактично виконували роль своєрідної «Біблії для неписемних», допомагаючи людям через образи пізнавати біблійні сюжети та християнське вчення. Символікою наділені й окремі елементи будівлі. Зокрема, традиційно храм має три входи, які пов’язують із образом Пресвятої Трійці. Особливе значення надається також світлу: воно сприймається не просто як засіб освітлення приміщення, а як символ Божественного світла та образ Ісуса Христа — Світла світу. Саме тому кількість, форма й розташування вікон у храмі часто мають продумане символічне значення.

Церковне будівництво на землях України у добу Давньої Русі значною мірою формувалося під впливом архітектурних традицій Візантії. Муровані церкви найчастіше мали хрестово-купольну композицію, хоча траплялися й тридільні споруди. Найпростішим варіантом невеликого парафіяльного храму були дводільні, що складався з нави та вівтарної частини. У період Середньовіччя хрестово-купольний і тридільний типи залишалися основними в храмовому будівництві, водночас кількість верхів та особливості їхнього компонування могли суттєво відрізнятися. Особливого розквіту українська церковна архітектура досягла у XVII–XVIII століттях. Саме тоді сформувалися характерні риси національної храмової традиції, а церковні споруди почали виразніше поділятися на дві основні групи:

I група — відтворені за давніми зразками композиції міських і монастирських мурованих храмів Давньої Русі, в архітектурі яких простежуються впливи литовського та польського бароко. Такі споруди характерні винятково для мурованих церков.

II група — багатодільні, переважно вежоподібні композиції, що сформувалися на основі традиційного українського дерев’яного будівництва. Цей тип поділяється на дві основні групи:

  • тридільні — одно- або триверхі храми;
  • хрещаті центричні — переважно п’ятидільні одно- та п’ятиверхі споруди, а також дев’ятидільні храми з різною кількістю верхів — від одного до дев’яти.

Україна посідає перше місце у світі за кількістю дерев’яних церков - їх у нас близько 2500. Найбільше таких храмів зосереджено на заході України — зокрема в Карпатах, на Львівщині, Івано-Франківщині та Закарпатті. З них близько 800 розташовані саме у Львівській області, що робить цей регіон одним з найбагатших на дерев'яні сакральні споруди. Багато з них є унікальними пам’ятками архітектури, а окремі дерев’яні церкви України внесені до списку Світової спадщини ЮНЕСКО.

Також Україна має одну з найдавніших традицій мурованого храмового будівництва у Східній Європі, що бере початок із кінця X століття. Муровані церкви України мають багатовікову історію, що бере початок ще з часів Київської Русі. Найдавніші кам’яні храми збереглися в Києві та Чернігові — зокрема, Софійський собор, Спасо-Преображенський собор і давні храми Києво-Печерської лаври.

Україна має надзвичайно різноманітну сакральну архітектуру, сформовану під впливом різних релігій, народів і культур. Також у нас збереглися вірменські, римо-католицькі, лютеранські, юдейські, караїмські та мусульманські святині. Вірменські церкви України є важливою частиною культурної спадщини країни. Найвідоміший приклад — Вірменський кафедральний собор Успіння Пресвятої Богородиці у Львові, спорудження якого розпочалося в XIV столітті; вірменські храми також збереглися в Кам’янці-Подільському, Луцьку, Язлівці та інших історичних містах.