Дерев’яна церква села Попелі, або Церква Покрови Пресвятої Богородиці, є визначною пам’яткою архітектури XVII століття. Вона розташована на мальовничому березі невеликої річки Котовець у селі Попелі, неподалік міста Борислав на Львівщині. Це тризрубна дерев’яна святиня, яка дійшла до наших днів майже без змін і зберегла свій автентичний вигляд. Храм було збудовано на громадські кошти. Від 1946 року парафія перейшла до Російської Православної Церкви, у 60-х роках церкву зачинено. У 1988–1989 роках церква була відремонтована силами громади та знову повернена у власність Української Греко-Католицької Церкви, про що свідчить пам’ятна таблиця біля входу.
Поруч із храмом стоїть дерев’яна дзвіниця, зведена у тому ж архітектурному стилі. Вона гармонійно доповнює ансамбль церкви, має двоярусну конструкцію з наметовим верхом
Інтер’єр церкви вражає: старовинний іконостас прикрашений різьбленими дерев’яними орнаментами й позолотою, що зберегли традиційний український церковний стиль XVII–XVIII століть. Важко уявити, як у часи кровожерливого радянського режиму ця старовинна святиня змогла зберегтися майже без руйнувань і залишитися свідком кількох епох.
Під час відвідування храму до нас підійшов працівник церкви, ймовірно дяк, що живе поруч, і люб’язно запропонував відкрити храм для огляду та молитви. Саме він розповів про історію святині й поділився цікавими фактами. Як виявилось, у Церкві Покрови Пресвятої Богородиці зберігалась цінна ікона — Попелівська Богоматір. Цей образ подарували Папі Римському Івану Павлу II під час його візиту до Львова в червні 2001 року, і зараз він зберігається у Ватикані.
Місцева громада села Попелі регулярно проводить богослужіння та дбає про стан церкви. За словами працівника храму, у майбутньому планується заміна старої гонти на нову, яку вже заготовлено біля споруди.
Добратися до дерев’яної церкви села Попелі можна досить просто: від Львова трасою М-06 до Стрия, далі дорогою Т1418 до Дрогобича, а потім Е1415 до Борислава і наступне село з церквою. Останній кілометр шляху проходить ґрунтовою кам’янистою дорогою, що веде безпосередньо до святині.
