Середнянський замок є однією з найунікальніших архітектурних пам'яток Закарпаття. Він розташований не на горі, а на рівнині, і складається лише з однієї вежі-донжона, яка була захищена ровами й валами. До наших днів збереглися лише залишки цієї вежі. Сам донжон мав висоту 20 метрів і складався з трьох ярусів: на першому поверсі були службові приміщення та склади. Він не мав вікон, а потрапити туди можна було лише через люк другого, вхідного ярусу - до нього вела дерев'яна драбина, яку спалювали під час нападів чи небезпеки. Третій поверх був житловим, проте він зберігся лише частково.
Точний час заснування замку невідомий, але за найпоширенішою версією — це середина XIII століття. Середнянський замок був зведений тамплієрами через великі соляні копальні неподалік. Він розташовувався на шляху з Європи до Солотвина. У 1312 році він перейшов до монахів Ордену Святого Павла, які підтримували противників короля Карла I Роберта. Тому після того, як король переміг основних ворогів у битві при Розгонах, він дійшов до Закарпаття і в 1320 році конфіскував замок у монахів, розділивши владу над ним між Другетами, Дожами, Дебреценами та іншими угорськими шляхетськими родами. З кінця 1350-х років протягом майже століття за замок боролися магнати Другети та рід Палочі; перемогу зрештою здобули Палочі. Після цього замок багато разів змінював власників, належачи австрійцям, угорцям та туркам. Проте в період 1703–1711 років, під час повстання угорських дворян під керівництвом Ференца ІІ Ракоці, замок було значно пошкоджено. Хоча повстання закінчилося поразкою, замок у Середньому більше не відновлювали.
Відвідали Середнянський замок ми ще в далекому 2011 році, дуже вразили його товстенні стіни, хоча сам замок порівняно невеликий. У липні 2025 року замок Середнє почали реконструювати, а завершити роботи планують до 2027 року.
