У південній частині Дрогобича, в районі Млинки, збереглася унікальна сакральна споруда міжвоєнного часу, яку сьогодні часто називають каплиця Млинки. Будівлю зведено у 1930-х роках як римо-католицький храм для місцевої громади. Її спорудження стало можливим завдяки фінансовій підтримці нафтопереробної компанії «Галіція», що активно діяла в регіоні.
Хоч у фаховій літературі споруда позначається як каплиця, старші мешканці Дрогобича пам’ятають її саме як костел. На це натякає і архітектура: асиметричний фасад, чергування неоштукатуреної червоної цегли, високий цоколь, вузькі прямокутні вікна під дахом та напівкругла апсида. Стиль будівлі – яскравий приклад функціоналізму в сакральному мистецтві Галичини.
Автором розписів і первісного вівтаря вважають відомого дрогобицького художника Фелікса Лаховича. Ім’я архітектора наразі залишається невідомим. Після Другої світової війни каплицю було зачинено. Уже за часів незалежності України її передано греко-католицькій громаді, до якої вона належить і тепер, проте зараз каплиця недіюча. Первісне внутрішнє оздоблення не збереглося.
Попри втрату інтер’єру, каплиця Дрогобич (Млинки) збереглася у доброму конструктивному стані і є важливим свідченням сакральної архітектури міжвоєнної доби. Це місце варте уваги дослідників, мандрівників і всіх, хто цікавиться історією Дрогобича та культурною спадщиною Галичини.
Під час планування поїздки маршрутом Трускавець – Борислав – Стебник ми натрапили на згадку про маловідому каплицю у Млинках. Її незвичний вигляд на фото одразу привернув увагу — тому ми вирішили відвідати це місце особисто. І не дарма: каплиця виявилась справжнім архітектурним відкриттям. Незвична, навіть трохи химерна з першого погляду, вона вражає сміливим, нетиповим для свого часу дизайном. Важко уявити, наскільки інноваційно виглядав такий стиль ще у 1930-х роках.
Джерело: „Kurier Galicyjski”
