Ми відвідали Ужгородський замок тричі – у 2006, 2011 та 2016 роках. Подорожували як поїздом, так і автомобілем, бували взимку та влітку, удвох і з дітьми. У будь-якій комбінації відпочинок тут був цікавим, комфортним та зручним. Ужгород – невелике, але надзвичайно красиве місто на Закарпатті. Давня назва міста — Унгвар, що походить від угорського "Ужвар" - замок на річці Уж. Воно поєднує багату історію, архітектурні пам’ятки та затишну атмосферу, тому окрім Ужгородського замку варто відвідати:
🏡 Ужгородський скансен – музей народної архітектури та побуту Закарпаття просто неба.
⛪ Хрестовоздвиженський кафедральний греко-католицький собор – велична святиня XVIII століття.
🎶 Синагога – колишня юдейська святиня, нині – Закарпатська обласна філармонія.
🕍 «Совине гніздо» – історичний комплекс, де проводяться культурні заходи.
🎨 Закарпатський художній музей ім. Й. Бокшая – колекція живопису та графіки.
🌳 Липова алея – найдовша в Європі, ідеальне місце для прогулянок.
⛪ Закарпатський краєзнавчий музей ім. Тиводара Легоцького
🗿 Мініскульптури Ужгорода – оригінальні артоб’єкти, розкидані по місту.
🏛 Горянська ротонда – одна з найстаріших церков України, пам’ятка XII століття.
Перші згадки про Ужгородський замок відносяться до IX століття. Тоді там мешкали білі хорвати, які збудували невелике дерев'яне укріплення на місці сучасної фортеці. Цими землями керував князь Лаборець, який підпорядковувався болгарському царю. Однак у 898 році мир закінчився: з-за Карпат прийшли угорські племена, що рухалися в пошуках нових земель. Під час нападу вони захопили й спалили замок. Князь намагався втекти до своєї іншої фортеці — Земпліна (територія сучасної Словаччини), проте біля річки Свіржави його наздогнали й стратили. Місцеві жителі через цю втрату перейменували річку на його честь — сьогодні вона має назву Лаборець. Після завоювання замку угорцями його почали активно розбудовувати, завдяки чому він витримав набіг половців у 1086 році.
У XII столітті сицилійський король Рожер II вирішив створити фундаментальну географічну працю, за написання якої взявся арабський мандрівник Аль-Ідрісі. На основі відомостей від географів, картографів та купців він склав карту світу й опис до неї. Весь світ був поділений на 70 рівних частин (7 по вертикалі та 10 по горизонталі), кожна з яких була окремою картою. Завершив він свою працю у 1154 році, і саме тоді на картах вперше з'явилося місто Унґвар. Лише у 1848 році, під час піднесення національного руху на Закарпатті, почали частіше вживати слов'янську назву Ужгород, яку офіційно закріпили у 1920 році.
Ужгородський замок не зміг вистояти перед татарською навалою у 1250-х роках і знову був спалений. Через це угорський король Бела IV наказав збудувати повністю нову фортецю з каменю. Саме з цього часу по всьому Закарпаттю почалася масова перебудова дерев'яних замків на кам'яні. Від 1947 року до сьогодення замок використовується як краєзнавчий музей. У 2009 році Ужгородський замок отримав друге місце у конкурсі "7 чудес Закарпаття".
Джерела використані в тексті:
- Вікіпедія.
- Йосип Кобаль - Ужгород відомий і невідомий.
