П'ятничанська вежа — давня оборонна споруда замкового типу, розташована неподалік села П’ятничани на Львівщині. Вважається, що в Галичині практично не збереглося давніших споруд такого типу, тому вежа має особливе значення для історії оборонної архітектури краю. Вона належить до рідкісних пам’яток раннього періоду фортифікаційного будівництва та є цінним свідченням розвитку оборонних споруд на галицьких землях.
П’ятничанська вежа була важливою ланкою оборонної системи на давньому шляху між Бібркою та Новими Стрілищами, де споруди розміщували так, щоб підтримувати візуальний зв’язок між ними. Завдяки вигідному розташуванню з вежі можна було контролювати долину річки Боберки та дороги, що вели у напрямку Бібрки, Стрілищ і Ходорова. Споруда має майже квадратну форму, близько 8 метрів завширшки та 9,5 метра заввишки, а її стіни зберегли сліди триярусного внутрішнього планування, бійниць і дерев’яної оборонної галереї. Імовірно, вежа виконувала одночасно оборонну та спостережну функції, дозволяючи завчасно помічати небезпеку на прилеглих шляхах.
Знайшла цікаву статтю Бронислава Густавича "П’ятничанська башта" (1888 р.), який дуже детально описав та намалював схеми вежі.
"У східній стіні вежі, зовсім неподалік від цього рову, міститься брама, ймовірно, головна брама (рис. 3). До цієї брами через рів, мабуть, вів міст, саме зі східного боку був можливий в’їзд або доступ до вежі. У західній стіні також є брама, але менша, і, як здається, це була задня брама (рис. 4). На рисунках 5 і 6 представлені південна та північна стіни вежі. Всередині вежа абсолютно порожня, на стінах видно лише сліди від облаштування підлоги першого, другого та третього рівнів. Від другого поверху залишилося небагато, у західній, південній та північній стінах по верхньому краю видно лише нижні частини віконних отворів. Висота вежі в її теперішньому стані від підлоги першого поверху (ab, рис. 3) становить 9,6 м. Біля східної брами видно фундамент, 1,8 м завтовшки, а над рівнем землі він має 1,7 м висоти (cd, рис. 3). У народі цю вежу називають турецькою, про неї ходять різні перекази про зачарованих духів, які охороняють доступ до вежі, про заховані в підвалі скарби, засипані уламками тощо. Відстань від вежі до міста Бібрки становить 9 км."У 1980–1982 роках пам’ятку детально досліджували археологи та фахівці з історії архітектури. Вони встановили, що традиційна дата спорудження вежі — початок XVI століття — співпадає з тим часом, коли вона почала використовуватись як монастир, тоді як сама будівля, ймовірно, виникла значно раніше — наприкінці XII – на початку XIV століття. Вежа була частиною оборонної системи, створеної вздовж давнього шляху, що сполучав Галич і Холм. У 1983–1986 роках пам’ятку намагалися відновити, однак у процесі робіт початковий проєкт реконструкції було змінено. З 1995 року П’ятничанська вежа входить до складу Музею оборонної архітектури та є філією Львівської національної галереї мистецтв. Музейна експозиція розміщена на другому й третьому ярусах кам’яної надбрамної вежі.
Це не єдина цікава пам’ятка в цій місцевості. Якщо будете неподалік, варто завітати й до костелу Святої Трійці в селі Соколівка. Він розташований приблизно за 1 км від оборонної споруди, тож обидві пам’ятки добре видно одна з одної. Це зручний варіант поєднати їх в один короткий маршрут.
На панорамах 360° стан споруди на квітень 2026 року.
