Костел у Кобиловолоках збудували та освятили у 1891 році з ініціативи місцевого священника о. Міхала Ліци. Тоді ж поруч спорудили плебанію. Спочатку Кобиловолоки були експозитурою парафії в Янові Теребовлянському. У 1902 році костел консекрував архієпископ Йосиф Більчевський, а від 1908 року Кобиловолоки вже самостійно фігурували у схематизмах Львівської архідієцезії. У 1925 році місцева експозитура отримала статус окремої парафії. У 1926 році під час візитації стан костелу оцінювали як «фатальний», хоча матеріальне становище парафії на той час покращилося завдяки пожертвам графині Ельжбети Борковської.
У роки Другої світової війни, костел використовували як укриття, а люди переховувались на горищі, де була їжа та зброя. У лютому 1945 року останній священник о. Зигмунт Гендзінський залишив Кобиловолоки, забравши частину костельного приладдя. Решту передали місцевій греко-католицькій церкві, де деякий час проводили меси та хрестили католиків латинського обряду. Після переселення польських мешканців костел втратив своє первісне призначення. Від 1952 року в ньому розміщувався продовольчий склад місцевого колгоспу.
