Єврейське життя містечка Буданів було досить активним. У XIX столітті тут діяло сім молитовних будинків. Серед них були невелика синагога кравців, бейт-мідраш — місце для вивчення Тори, а також клойзи — невеликі молитовні будинки хасидських громад із Чорткова, Гусятина, Копичинців та ін. На початку ХХ століття єврейська громада Буданова налічувала близько 1600 осіб. Водночас громада була однією з найбідніших у навколишній місцевості. У 1910 році лише 320 із приблизно 1600 місцевих євреїв сплачували громадський податок. Головна синагога Буданова спочатку була дерев'яною, але під час відступу російських військ у серпні 1915 року її спалили разом із бет-мідрашем та кількома клойзами. У 1922 році на її місці звели нову муровану синагогу, яка і збереглася до наших днів.
Друга світова війна поклала край багатовіковому єврейському життю Буданова. У 1942 році євреїв Буданова примусово переселили до Теребовлі, а звідтам до табору смерті Белжець, де більшість із них загинула. На момент визволення Буданова 23 березня 1944 року живими залишилися лише 17–18 євреїв, які мешкали тут до війни. Після війни синагогу пристосували до інших потреб: у будівлі розміщувалися радянські установи, згодом гуртожиток, а пізніше вона залишилася порожньою. З роками споруда почала руйнуватися — обвалилася частина даху, а колись велика молитовна зала опинилася під відкритим небом. На сьогодні споруда перебуває у аварійному стані.
Джерело: moreshetyahadutpolin.org
