Тараканівський форт - форт-застава Дубно, Дубенський форт, Нова Дубенська фортеця

Опубліковано користувачем Leptusa

Відвідати Тараканівський форт у Рівненській області ми хотіли давно, і нагода випала лише вчора. Так співпало, що саме напередодні обвалилася частина стіни — дуже прикро бачити, як час забирає унікальні пам’ятки. Попри це, атмосфера форту вражає: величні коридори, тиша і відчуття історії, що оживає поруч.

Коротка історія Тараканівського форту

Після третього поділу Речі Посполитої у 1795 році по лінії Збараж–Броди–Берестечко–Сокаль пройшов кордон між Австрійською та Російською імперіями. Будівництво укріплень на Волині запропонував відомий військовий інженер Едуард Тотлебен. У 1873 році почали готувати проєкт системи укріплень під містом Дубно для захисту залізничної лінії Київ–Львів, який отримав назву Дубенський форт (сьогодні більш відомий як Тараканівський форт). 15 серпня 1885 року за наказом імператора розпочали будівництво. Саме Тараканівський форт став однією з перших споруд Російської імперії, де масово використовували бетон. Основну споруду завершили до 1889 року, а через рік форт оглянула царська родина, підтвердивши його бойову готовність.

Перші бої Тараканівський форт прийняв у червні 1915 року, під час Першої світової війни. Тоді російські війська відступили після короткого бою, підірвавши частину споруди. Наступного літа, у 1916 році, російські війська під час Брусилівського прориву вибили з укріплень австрійську армію. У цих боях загинуло близько 200 австрійських солдатів, яких поховали біля форту. Під час Другої світової війни Тараканівський форт майже не використовувався. У 1939 році польський гарнізон покинув споруду без бою. У період 1941–1944 років німецькі війська облаштували у форті склад боєприпасів.

У 1965 році у Тараканівському форті намагалися облаштувати склад консервованої продукції, але через надмірну вологість це не вдалося, і споруду закинули. Наразі Тараканівський форт перебуває в аварійному стані, а 12 квітня 2026 року обвалилася одна з частин центрального корпусу.

Коментувати