Місце пам’яті Яна Зега в Бориславі

Під час нашої поїздки до Борислава ми завітали до колишнього костелу святої Барбари, сьогодні — церкви святої Анни. Трохи далі по вулиці наш погляд зупинився на іншому костелі, біля якого на паркані скромно висіла табличка. Саме вона повідомляла, що тут — місце поховання людини, чиє ім’я тісно пов’язане з народженням нафтової промисловості: Йогана (Яна) Зега / Johan (Jan) Zeh.

Як виявилося, на цьому місці у XIX-XX ст. знаходився цвинтар. Після Другої світової війни радянська влада його закрила, а у 1977 році — зрівняла з землею. Семе на цьому цвинтарі у Бориславі 27 січня 1897 року знайшов свій вічний спочинок Ян Зег — магістр фармації, дослідник, винахідник і один із засновників нафтової та озокеритової промисловості. Саме він у 1853 році розробив спосіб промислової переробки нафти та озокериту, який відкрив дорогу до розвитку світової нафтовидобувної індустрії. Тож перша гасова лампа була винайдена саме ним разом із львівським фармацевтом Ігнатієм Лукасевичем у тому ж 1853 році. І саме Ян Зег та визираючий з вікна над ним Ігнатій Лукасевич зображені на пам’ятнику винахідникам гасової лампи у Львові, біля ресторану «Гасова лямпа» на вулиці Вірменській. Цей винахід змінив спосіб освітлення тогочасних міст і домівок.

З березня 1876 року Jan Zeh працював у Бориславі як перший аптекар міста. У Бориславі збереглася аптека, заснована Яном Зегом. Сьогодні в її приміщенні діє музей, який ми обов’язково плануємо відвідати.

Вже вдома ми захотіли дізнатися про нього більше. І нам вдалось знайти кілька цікавих деталей. Як виявилось у 1893–1914 роках у Львові виходило фахове видання «Nafta». 15 лютого 1897 року, невдовзі після смерті Яна Зега, на його сторінках з’явився нарис або скоріше реквієм, сповнений поваги до праці та долі цієї людини.

Нижче подаємо повний його переклад з польської.

ЯН ЗЕГ
Тиха праця, скромність, правота характеру — ці чесноти уникають розголосу і найчастіше за життя залишаються непоміченими, а шаною збагачують людину вже після смерті. В померлому Яні Зезі ми сьогодні вшановуємо людину, яка найкращі роки свого життя присвятила тихій, наполегливій праці для розвитку нафтової промисловості. Ця заслуга здобуває йому невмирущу пам’ять у нас — замість тих трудів, які за життя не були винагороджені. Адже він — наш земляк, перший дослідник і трудівник у царині промислового використання нафти, цього нині такого важливого товару торгівлі та промислу й джерела державного добробуту.
Ще гімназистом у Дрогобичі він познайомився з місцевими нафтовими джерелами. Потому, після 1840 року, працюючи фармацевтом в аптеці в Самборі, уже свідомо вивчав нафту з думкою про застосування її для освітлення. Перебравшись до Львова, до аптеки покійного Міколяша, проводив досліди з перегонки нафти та очищення її дистиляту і, незважаючи на шкідливий вплив цих робіт на здоров’я, проявив у них велике захоплення і безцінну витривалість. Продукти його перегонки бориcлавської нафти спонукали покійного Міколяша щиро зацікавитися цією справою і працювати над поширенням уживання нафти у Львові.
Що питання застосування нафти було вирішене вдало, свідчить патент на її дистиляцію й рафінування, який Ян Зег отримав у 1852 році. Брак коштів і підтримки завадив йому повною мірою скористатися з цього патенту, тим більше що й збут нового продукту зустрів стіну упередження з боку публіки.
На початку 1854 року Ян Зег надсилає свою очищену нафту на виставку до Мюнхена, де в каталозі виставки зазначалось: "Johann Zeh, магістр фармації та власник патенту, Львів — найвища похвала за досконало очищену нафту."
Пізніші заслуги Лукасевича жодним чином не применшують заслуг Зега. Адже цифри виразно доводять: у 1850–1854 роках Лукасевич перебував на навчанні у Кракові та Відні, а повернувшись до Львова, застав справу вже опрацьованою. Надхнений, певною мірою, плодами власних трудів, Ян Зег покидає аптеку і, то в товаристві з іншими, то самостійно, займається виключно нафтовою промисловістю.
Та доля не була прихильною. Невдовзі в полум’ї нестримної стихії гине все його майно — у вогні згорають живцем дружина та дочка. Зломлений невдачею і передусім цим останнім страшним ударом, він повертається до свого первісного ремесла — фармації, переїздить до Борислава і тут, оточений загальною повагою, проводить решту заслуженого життя.
Після короткої хвороби Ян Зег помер у Бориславі 26 січня цього року, на вісімдесятому році життя.
Вічна йому пам’ять!

Ця історія отримала також документальне підтвердження: у метричній книзі померлих міста Борислава зберігся запис, згідно з яким аптекар Ян Зег помер 25 січня 1897 року від пневмонії у віці 80 років, а 27 січня того ж року його було поховано.

Джерела: