Ангелівська домниця, або Ангелівська домна, – єдина в Україні пам’ятка старовинної культури виробництва заліза, що відносно добре збереглася до наших часів. Завдяки своїй унікальності та історичній цінності, зображення Ангелівської доменної печі розміщене на гербі Рожнятівського району Івано-Франківської області.
Історична довідка
Будівництво Ангелівської домни закладено в 1810 році за сприяння греко-католицького митрополита А. Ангеловича, звідси й походить назва урочища «Ангелів». До 1812 року тривало заселення цієї місцевості, здійснювалося будівництво доменної печі в урочищі «Ангелів» та інших промислових споруд. На спорудженні об’єктів працювали місцеві майстри-бойки, використовуючи традиційні способи народного будівництва.
У 1814 році виробництво стало до ладу. Ангелівська доменна піч мала тоді високу піч, що збереглася до нині, 12 шахт (згодом їх кількість збільшилася), дві гамарні (фабрики, де переробляють залізо, очищають і фриштують за допомогою вогню і молота) та кузню для виробництва цвяхів.
Висота Ангелівської доменної печі сягає близько 16 метрів, а товщина її стін у деяких місцях перевищує 3 метри, що свідчить про потужність споруди і високу майстерність будівничих.
Технологічні особливості
На Ангелівській домниці спочатку працювала бригада німецьких металургів. Залізну руду доставляли кіньми та волами, а в піч подавали спеціально спорудженою доріжкою через верхній отвір. Маленькі отвори у верхній частині споруди та ходи в нижній частині слугували для нагнітання повітря. Подавалося воно з допомогою міха, який приводився в дію колесом, встановленим на відвідному каналі. Вода на нього текла з річки Лімниці. Паливом було деревне вугілля. Чавун виплавляли при температурі близько 1500°C і виливали через отвір у печі.
До комплексу, крім доменної печі в урочищі «Ангелів», гамарень і кузні, входили будинки управителя заводу і контролера, двадцять двоквартирних робітничих будинків, складські приміщення, конюшні, стайня на волів та інші господарські споруди.
Історичний контекст
На початку XIX століття на галицьких землях існувало близько 15 доменних печей, подібних до Ангелівської домниці. Історики відзначають, що в той час Галичина виплавляла більше заліза, ніж навіть деякі європейські держави, зокрема Португалія.
Ангелівська домна діяла лише шість років. Причини припинення її роботи дослідники пояснюють як суб’єктивними, так і об’єктивними чинниками — від економічних складнощів до технічних проблем і вичерпання ресурсів.
Сучасний стан
Ми відвідали Ангелівську домницю кілька років тому. З дороги споруду не видно, тому влітку, коли багато зелені, знайти її буде складніше. Нині біля мосту встановлено інформаційний стенд, що значно полегшує орієнтування. Варто врахувати, що дорога до доменної печі в урочищі «Ангелів» досить складна, із неякісним покриттям. Найближчий населений пункт — Осмолода, де можна зупинитися на їжу та відпочинок, розташований приблизно за 10 км. Тому плануйте маршрут правильно.
Коментарі
Від допоміжних споруд до нашого часу, на жаль, збереглись хіба що залишки фундаментів, бруківки, тощо.
Скажіть, чи збереглось з тих часів ще щось окрім доменної печі? Ви пишете про будинки робітників та управителя заводу, конюшні, стайні, складські приміщення чи інші споруди.